У Раді пропонують заборонити демонтаж МАФів без рішення суду: що передбачає законопроєкт

У Верховній Раді обговорюють законопроєкт №15035, який може суттєво змінити правила демонтажу малих архітектурних форм (МАФів) та кіосків. Ініціатива, авторкою якої є голова профільного комітету Галина Третьякова, передбачає передачу ключових рішень щодо їх знесення виключно судам.

Документ фактично обмежує повноваження органів місцевої влади, забороняючи демонтаж тимчасових споруд без належного економічного обґрунтування та судового рішення. Згідно з проєктом, такі дії допускаються лише у виняткових випадках — для потреб оборони, захисту критичної інфраструктури або усунення загрози життю і здоров’ю людей.

Економічний фактор як обов’язкова умова

Законопроєкт вводить обов’язок для органів влади проводити детальні соціально-економічні розрахунки перед ухваленням рішень щодо демонтажу. Зокрема, необхідно оцінювати:

• втрати бюджету від скорочення податкових надходжень;
• вплив на зайнятість та самозайнятість;
• можливість досягнення цілей без ліквідації бізнесу.

Крім того, передбачено або компенсацію витрат підприємцям, або надання альтернативного місця для ведення діяльності.

Мета — захист малого бізнесу

Ініціатори законопроєкту обґрунтовують його необхідність тим, що на практиці рішення про демонтаж МАФів часто ухвалюються без урахування соціально-економічних наслідків. Це призводить до втрати робочих місць, знищення легальної самозайнятості та посилення соціальної напруги.

Йдеться про тисячі малих підприємців — власників кав’ярень, кіосків, торговельних точок, для яких така діяльність є єдиним джерелом доходу.

Критика: ризики зловживань і правові колізії

Водночас законопроєкт викликав зауваження з боку експертів. Зокрема, Головне науково-експертне управління парламенту вказує на можливе обмеження повноважень органів влади та порушення принципу розподілу влади.

Також звертається увага на:

• нечіткість окремих формулювань;
• ризик легалізації незаконно встановлених споруд;
• колізії з чинними нормами щодо заборони розміщення об’єктів у межах «червоних ліній»;
• відсутність чіткого механізму компенсації збитків.

Запропоновані зміни можуть суттєво посилити захист малого бізнесу, але водночас створюють низку правових викликів. Баланс між економічними інтересами підприємців та повноваженнями місцевої влади стане ключовим питанням подальшого розгляду законопроєкту.