Україна ризикує втратити до 1,4 млрд доларів допомоги: чому Рада затримує фінансовий «безвіз» із ЄС

Україна може недоотримати до 1,4 млрд доларів міжнародного фінансування через затримку ухвалення законопроєкту, необхідного для приєднання до єдиної зони платежів у євро SEPA. Верховна Рада має ухвалити відповідні законодавчі зміни до середини листопада 2026 року. Водночас реформа дозволила б українцям і бізнесу суттєво скоротити витрати на міжнародні грошові перекази.

Що таке SEPA і чому це важливо для українців

SEPA (Single Euro Payments Area) — єдина зона платежів у євро, яка забезпечує стандартизовані та відносно дешеві безготівкові перекази між країнами-учасницями.

Приєднання України до цієї системи дозволить громадянам і підприємствам швидше переказувати кошти до європейських країн та отримувати платежі з-за кордону.

Наразі міжнародні перекази можуть супроводжуватися значними комісіями. Зокрема, за даними Національного банку, переказ 500 євро з України до Польщі може коштувати від 15 до 50 євро.

Після повноцінного приєднання до SEPA вартість таких операцій може скоротитися до кількох євро, а в окремих випадках — практично до нуля.

Особливо важливими зміни стануть для українців, які працюють або навчаються за кордоном, отримують допомогу від родичів чи регулярно здійснюють міжнародні платежі.

Скільки грошей може втратити Україна

Ухвалення законопроєкту №14327-д є однією з умов отримання міжнародного фінансування.

За оцінкою економіста Центру економічної стратегії Богдана Слуцького, йдеться про:

• майже 400 млн доларів від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility;
• близько 1 млрд доларів фінансування від Світового банку.

Водночас народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк уточнює, що в межах програми Світового банку DPL-2 під загрозою перебувають 800 млн доларів.

Таким чином, оцінки можливого недоотриманого фінансування різняться залежно від програми та підходу до підрахунку.

Якщо парламент не виконає відповідні зобов’язання, Україна ризикує не отримати частину запланованої міжнародної підтримки.

Українці зможуть економити до 200 млн євро щороку

За оцінками Міністерства фінансів, приєднання України до SEPA може забезпечити щорічну економію від 70 до 100 млн євро на банківських комісіях.

Аналітики припускають, що загальна економія може сягнути 200 млн євро на рік.

Для малого та середнього бізнесу переваги також можуть бути суттєвими.

За оцінками Національного банку, середній малий або середній експортер потенційно зможе заощаджувати до 4 тисяч євро щорічно.

Крім того, спрощення міжнародних платежів сприятиме розвитку експорту, електронної комерції та співпраці українських компаній із європейськими партнерами.

Чому Верховна Рада затримує ухвалення закону

Попри економічні переваги, законопроєкт №14327-д досі не пройшов першого читання.

За словами народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, частина політичних сил пов’язує підтримку документа з вимогами щодо реформування Державної служби фінансового моніторингу та зміни керівництва Національного банку.

Зокрема, представники фракції «Голос» наполягають на проведенні конкурсу за участю міжнародних експертів для призначення керівника Держфінмоніторингу.

Василевська-Смаглюк вважає, що питання кадрових призначень необхідно врегульовувати окремим законодавством, а не пов’язувати з приєднанням України до SEPA.

Як компроміс до законопроєкту включили положення про міжнародний аудит Держфінмоніторингу.

Водночас Європейська Бізнес Асоціація підтримує загальну концепцію реформи, але закликає доопрацювати окремі норми, щоб забезпечити баланс між європейськими вимогами та можливостями бізнесу.

Чи отримають державні органи доступ до всіх банківських рахунків

Одне з найбільш дискусійних положень законопроєкту передбачає створення єдиного реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів.

Адмініструвати його має Міністерство фінансів.

За інформацією Національного банку, реєстр міститиме лише базові відомості:

• ім’я власника рахунку;
• назву банківської установи;
• інформацію про наявність рахунку або сейфа.

При цьому в реєстрі не передбачено відображення залишків коштів, історії платежів чи вмісту сейфів.

Доступ до інформації матимуть лише визначені законом уповноважені органи в межах відповідних процедур.

Також передбачається фіксація звернень до реєстру, що має допомогти контролювати законність доступу до персональних фінансових даних.

Поріг фінансового моніторингу хочуть підвищити до 550 тисяч гривень

Законопроєкт №14327-д також передбачає підвищення порогу фінансових операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу за визначеними законом ознаками.

Замість чинних 400 тисяч гривень пропонується встановити поріг у 550 тисяч гривень.

Водночас це не означає, що операції на менші суми взагалі не перевірятимуться. Банки й надалі зможуть аналізувати транзакції, які мають ознаки підозрілої діяльності.

У Нацбанку та банківському секторі запевняють, що звичайні платежі громадян, зокрема оплата товарів, комунальних послуг і перекази родичам, не повинні зазнати суттєвих змін.

Коли Україна зможе приєднатися до SEPA

За словами народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, 57 із 59 українських комерційних банків уже технічно готові до приєднання.

Водночас Національний банк оцінює необхідний час для технічного підключення більш обережно — від шести до дванадцяти місяців після приєднання України до системи.

Ще певний час знадобиться для розгляду заявок Європейською платіжною радою.

Економісти припускають, що за сприятливого сценарію запуск SEPA-переказів для України можливий у 2028 році.

Однак подальше затягування законодавчих змін може відтермінувати цей процес до 2029 року або пізніше.

Крім того, з липня 2027 року в Європейському Союзі почнуть діяти нові вимоги у сфері протидії відмиванню коштів, що може ускладнити процедуру інтеграції.

Таким чином, затримка ухвалення законопроєкту може вплинути не лише на строки запровадження дешевших міжнародних переказів, а й на виконання Україною зобов’язань перед міжнародними фінансовими партнерами.