Верховний Суд відмовив клієнту Райффайзен Банку у поверненні майже 1,3 млн грн: що стало причиною

Верховний Суд остаточно відмовив клієнту Райффайзен Банку у стягненні 1 297 165 гривень за 23 банківськими операціями, які чоловік намагався оскаржити. Суд встановив, що позивач добровільно ініціював усі транзакції, а доказів їхнього шахрайського чи несанкціонованого характеру не надав.

Чому клієнт вимагав від банку майже 1,3 млн грн

Позивач користувався платіжною карткою Visa, випущеною АТ «Райффайзен Банк» на підставі договору від 6 листопада 2017 року.

У лютому 2024 року чоловік звернувся до суду з вимогою стягнути з фінансової установи 1 297 165,42 грн. Він стверджував, що банк неналежним чином провів процедуру оскарження 23 транзакцій, здійснених у період із 16 лютого до 9 червня 2022 року.

Серед операцій, які клієнт вважав спірними, були перекази на користь торговців із позначками TOPUP DNIPRO, ONLINESMM DNIPRO та MOBIWORLD DNIPRO.

Суми окремих транзакцій сягали 100 тисяч гривень.

Чоловік наполягав, що через дії банку втратив можливість передати спір на розгляд арбітражу міжнародної платіжної системи Visa.

Що встановили суди

Під час розгляду справи з’ясувалося, що вперше клієнт повідомив банк про спірні операції лише 28 грудня 2022 року — більш ніж через шість місяців після останнього переказу.

Фінансова установа роз’яснила порядок подання офіційної заяви, яка передбачала обов’язкову ідентифікацію клієнта.

Відповідну заяву чоловік зареєстрував 1 березня 2023 року.

Після цього Райффайзен Банк розпочав процедуру оскарження відповідно до правил міжнародної платіжної системи Visa. Однак банк-еквайр відмовив у поверненні коштів із причин, які, за висновками судів, не залежали від банку-емітента.

Суди також встановили, що позивач самостійно та свідомо ініціював усі операції, які згодом намагався оскаржити.

Позиція Верховного Суду

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду погодився з висновками попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Ключовим аргументом стало те, що чоловік не довів несанкціонованого, помилкового або шахрайського характеру переказів.

Суд також врахував обставини проведення банком процедури Chargeback — механізму оскарження карткових операцій через платіжну систему.

У межах цієї справи суди дійшли висновку, що банк не порушив своїх зобов’язань перед клієнтом, а відмова банку-еквайра у поверненні коштів не може автоматично бути підставою для покладення відповідальності на банк-емітент.

Крім того, Верховний Суд відхилив аргументи представника позивача щодо необхідності відступу від попередньої судової практики, оскільки вони не містили належного обґрунтування.

Яке рішення ухвалив суд

30 вересня 2026 року Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу представника позивача.

Водночас суд залишив без змін:

• рішення Шевченківського районного суду Харкова від 23 липня 2025 року;
• постанову Харківського апеляційного суду від 29 січня 2026 року.

Таким чином, у стягненні з АТ «Райффайзен Банк» 1 297 165,42 грн остаточно відмовлено.

Постанова Верховного Суду набрала законної сили з моменту її ухвалення та не підлягає оскарженню.