Як не віддати свою технологію конкурентам: поради адвоката Ігоря Софини

Український miltech стрімко розвивається: компанії створюють дрони, програмне забезпечення, системи управління та інші технології. Однак навіть унікальна розробка не означає, що бізнес автоматично захищений від її копіювання. Як правильно оформити права на технологію, чи варто патентувати військові розробки та що робити, якщо продукт уже опинився у конкурентів, Femida.ua розповів партнер АО «ВЕРІТІ ГРУП», адвокат Ігор Софина.

Ідея сама по собі не захищається

Одна з головних помилок розробників — вважати, що авторство ідеї автоматично гарантує право на неї. Насправді юридичне значення має не лише те, хто щось придумав, а й те, як створення конкретного продукту було зафіксовано та оформлено.

«Головне правило — право виникає у того, хто перший зафіксував цей факт і оформив, а не у того, хто перший придумав. Сама ідея не захищається, захищається виключно її втілення», — пояснює партнер АО «ВЕРІТІ ГРУП», адвокат Ігор Софина.

Йдеться про конкретне технічне рішення, форму його вираження, програмний код, конструкцію, зовнішній вигляд виробу та інші результати розробки. Тому просто ходити ринком і розповідати потенційним партнерам про перспективну ідею — ризиковано.

Перш ніж публічно демонструвати технологію, необхідно належним чином оформити внутрішню документацію, зафіксувати створення розробки, а після цього — залежно від конкретного об’єкта — вирішувати питання її реєстрації або патентування.

Чи потрібно патентувати військову розробку

Для miltech-компаній виникає окрема дилема: патент може забезпечити юридичний захист, але водночас процедура патентування передбачає розкриття певної інформації про винахід.

За словами Ігоря Софини, це не означає, що оборонні розробки взагалі не варто патентувати.

«Патентувати потрібно, але патент — це розкриття. Перш за все потрібно оформити внутрішні документи, щоб захистити цю розробку на внутрішньому рівні компанії», — наголошує адвокат.

Для окремих розробок існують спеціальні режими, зокрема можливість патентування секретного винаходу або секретної корисної моделі. Водночас компаніям необхідно окремо подбати про захист інформації всередині бізнесу.

NDA недостатньо: доступ до технології потрібно розмежовувати

Ще один важливий елемент — режим комерційної таємниці.

Не кожен співробітник компанії повинен мати доступ до всього масиву інформації про продукт. Наприклад, маркетологу або менеджеру з продажів необов’язково знати особливості програмного коду чи критичні технічні характеристики дрона.

«Усередині компанії має бути розмежування, документ, який регулює ступені доступу до інформації. Має діяти режим комерційної таємниці: наказ, перелік відомостей, обмежений доступ. І з усіма причетними мають бути договори про нерозголошення», — зазначає Ігор Софина.

Таким чином, захист технології — це не один підписаний NDA, а ціла внутрішня система роботи з конфіденційною інформацією.

Розробку створив працівник: кому належать права

Окремий ризик виникає, коли технологію або програмне забезпечення фактично створює конкретний співробітник компанії.

За словами адвоката, бізнесу важливо документально підтвердити, що працівник отримав завдання на створення відповідного продукту саме від компанії.

Для цього можуть оформлюватися наказ про створення технології, технічне завдання, посадові інструкції та документи щодо розподілу майнових прав.

«На кожному етапі потрібно формувати відповідний документ, щоб власник технології міг довести, що працівник розробив її не за власним бажанням, а що це є власністю компанії і він отримував оплату за відповідну роботу», — пояснює Софина.

Якщо ж продукт створює ФОП, підрядник або спеціаліст за гіг-контрактом, у договорах також необхідно чітко прописати, кому переходять майнові права після виконання роботи та передачі результату.

Працівник пішов до конкурента і забрав технологію: що робити

Ситуація, коли співробітник звільняється, переходить до конкурента або навіть створює власну компанію, використовуючи отримані раніше напрацювання, — один із ризиків для технологічного бізнесу.

Якщо це вже сталося, Ігор Софина радить починати з аудиту IP-портфеля.

«Перш за все я рекомендую зробити аудит вашого IP-портфеля, зібрати документи, які підтверджують, що це право належить вам. Після цього потрібно зафіксувати факт того, що конкурент використовує ваш винахід, програму або інший об’єкт інтелектуальної власності».

Фіксація порушення може передбачати придбання продукту конкурента, проведення експертизи, порівняння технологій, їхнього функціоналу або принципів роботи.

Наступним кроком може стати письмова вимога припинити використання розробки. Інший варіант — укласти ліцензійну угоду, за якою конкурент легально використовуватиме технологію та сплачуватиме власнику роялті.

Якщо домовитися не вдається, залишається судовий захист.

«Реальність самого спору залежить від вашої доказової бази. Якщо документи є, все зібрано і правильно описано, тоді у вас є реальна доказова база довести, що ваші права порушують», — наголошує адвокат.

Чи діє український патент за кордоном

Для українських miltech-компаній, які планують виходити на міжнародні ринки, важливо враховувати територіальність захисту окремих прав.

«Український патент працює в Україні. Для того щоб він захищав за кордоном, необхідно відповідно реєструватися за кордоном», — пояснює Ігор Софина.

Водночас у випадку військових та dual-use технологій необхідно враховувати обмеження щодо експорту товарів і технологій подвійного призначення.

Механізми міжнародного захисту також залежать від того, про який саме об’єкт йдеться. Для торговельних марок існують механізми міжнародної реєстрації, тоді як програмний код, креслення та інші об’єкти авторського права мають інший режим охорони.

Коли починати міжнародний захист

Чекати, доки стартап перетвориться на великий бізнес, не варто.

«Будь-що я рекомендую реєструвати і захищати вже на самому старті. Чим швидше ви почнете це робити, тим простіше буде потім захищатися, розширюватися та знаходити інвесторів», — говорить Софина.

Сформований IP-портфель може стати аргументом і під час залучення фінансування. Інвестор отримує підтвердження, що компанія не просто демонструє перспективну технологію, а має належним чином оформлені права на актив, у який пропонує вкладати кошти.

Спочатку патент — потім виставка

Публічність для технологічної компанії може стати не лише рекламою, а й ризиком.

Ігор Софина радить вирішувати питання захисту ще до презентації продукту на виставці, у медіа чи потенційним партнерам.

«Будь-які вироби та винаходи потрібно реєструвати до того моменту, поки ви здійснили публічний показ. Якщо ми говоримо про винаходи чи корисні моделі, які повинні мати новизну, це потрібно зробити до публічної демонстрації», — застерігає адвокат.

Інакше може виникнути ситуація, коли інша особа використає отриману інформацію та спробує зареєструвати окремий принцип роботи або інше рішення на себе.

Як показувати розробку інвестору, щоб її не «забрали»

Потенційному інвестору також не варто одразу відкривати всі технологічні секрети.

Перед передачею конфіденційної інформації сторони мають підписати відповідні документи про нерозголошення. На початковому етапі переговорів достатньо розкрити загальну концепцію продукту та необхідні для оцінки бізнесові й технічні показники.

«Алгоритми роботи не віддаються на перші зустрічі. Уже після того, як підписані відповідні документи і зрозуміла позиція інвестора, що він готовий інвестувати, тільки тоді можна розповідати до кінця», — радить Ігор Софина.

Захистити на старті дешевше, ніж потім судитися

Оформлення інтелектуальної власності часто відкладають через витрати та необхідність займатися документами. Однак потенційний спір із конкурентом може виявитися значно дорожчим.

«Звісно, захистити на старті дешевше. Якщо компанія починає розвиватися, щось створювати, відразу потрібно реєструвати, захищати та збирати свій IP-портфель», — зазначає адвокат.

Належно сформований портфель дозволяє надалі підтвердити, коли було створено винахід, програму, корисну модель або промисловий зразок і кому належать відповідні права.

Чи може держава забрати приватну оборонну розробку

Під час воєнного стану для приватних miltech-компаній особливо актуальним є питання прав держави на оборонні технології.

За словами Ігоря Софини, автоматично забрати приватну розробку держава не може.

«Є відповідні державні механізми, яким чином можна отримати примусову ліцензію на використання. Але, як правило, державні організації або закуповують, або купують ліцензії на використання тих чи інших програм», — пояснює адвокат.

Окремі правові нюанси існують щодо розробок військовослужбовців, які створюють технології безпосередньо під час служби. У таких випадках питання виникнення та оформлення прав потребує окремої юридичної оцінки.

Головне — оформлювати права до того, як виникне проблема

Практично всі рекомендації Ігоря Софини зводяться до одного принципу: інтелектуальну власність потрібно захищати не тоді, коли технологію вже скопіювали, а з першого етапу її створення.

Накази, технічні завдання, договори з працівниками та підрядниками, передача майнових прав, NDA, режим комерційної таємниці, обмеження доступу та своєчасна реєстрація формують доказову базу компанії.

І саме вона може стати вирішальною, якщо одного дня унікальна українська розробка з’явиться у конкурента.