Застосування фізичного впливу щодо адвоката при наданні правничої допомоги, – позиція ВС

Однією із функцій конституційного права кожного на правничу допомогу є превентивна. Вона спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини.

На це звернув увагу Верховний Суд у справі № 361/794/21 (постанова ККС від 18.01.2024 оприлюднена в ЄДРСР), повідомляє Національна асоціація адвокатів України.

Біля дитячого садочку стався конфлікт між колишнім подружжям, учасником якого також стала адвокат екс-дружини. В ході сварки чоловік завдав кілька ударів по голові та обличчю адвокату. Коли остання спробувала завадити чоловіку сісти в машину, де перебували її клієнтка з дитиною, то знову дістала удари по голові, у тулуб та грудну клітину.

У зв’язку із такими діями чоловіка обвинуватили у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 398 (Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи) Кримінального кодексу. Заподіяна адвокату шкода оцінювалася як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Але вироком суду першої інстанції чоловіка було визнано невинуватим та виправдано у зв`язку із недоведеністю складу злочину. Суд зазначив, що дії потерпілої під час інкримінованих обвинуваченому подій виходили за межі надання нею правничої допомоги колишній дружині обвинуваченого згідно з умовами укладеного між ними договору.

Апеляція вирок змінила, лише виключивши з нього посилання на не доведення заподіяння особі легких тілесних ушкоджень. Водночас, встановивши факт заподіяння обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілій, суд погодився з першою інстанцією, що їх отримання не було пов`язане із наданням правничої допомоги (до уваги була взята обставина застосування фізичного впливу з метою перешкоджання спробам спілкування чоловіка з колишньою дружиною та дитиною).

У Касаційному кримінальному суді, куди зі скаргами звернулися потерпіла адвокат і прокурори, не погодилися зі такими висновками. Високі судді виходили з наступного.

По-перше, чоловіку була відома особа адвоката, яка надавала правничу допомогу його колишній дружині. А мотивом вчинення злочину, передбаченого ст. 398 КК, може бути бажання припинити певні дії захисника або помста за їх діяльність. При цьому суб`єктивна сторона складу цього злочину не пов`язана з точною обізнаністю винного зі змістом тих повноважень, які в даний момент виконує адвокат. Достатньо, щоб винний усвідомлював той факт, що захисник здійснює свою діяльність.

По-друге, згідно з рішенням КС від 30.09.2009 № 23-рп/2009 у справі про право на правничу допомогу, така допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Конституційне право  кожного на  правничу  допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації,  захисту та охорони інших прав і свобод  людини  і  громадянина. І  в цьому полягає його соціальна значимість. Серед функцій такого права у суспільстві слід окремо виділити превентивну. Вона не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а  й, насамперед, спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних чи юридичних осіб.

Оскільки суди нижчих інстанцій не зважили на багатоаспектність змісту правничої допомоги, це призвело до неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність.

На підставі цього ухвалу апеляційного суду було скасовано та призначено новий розгляд, під час якого суду доведеться врахувати вищенаведене та прийняти законне й обґрунтоване судове рішення.