Компанії-оболонки: як банки визначають фіктивність?

Компанія-оболонка (shell company) – це юридична особа чи траст, яка створюється для участі в схемах відмивання коштів, ухилення від сплати податків, приховування корупційних та інших злочинів. Фактично це компанія, яка веде діяльність лише “на папері”, більшість із таких компаній існує до року.

Банки мають відносити такі компанії до категорії клієнтів з неприйнятно високим ризиком і відмовляти їм у ділових відносинах. НБУ роз’яснив, чим небезпечні компанії-оболонки та як їх відрізнити від звичайного бізнесу.

5 ознак, які можуть вказувати на фіктивність компанії:

  1. Кінцевий бенефіціарний власник (КБВ) компанії є номінальним власником, директором чи бухгалтером багатьох інших компаній.
  2. Місце реєстрації КБВ – офшорна юрисдикція або законодавством цієї держави передбачений механізм номінальної чи довірчої власності, або КБВ є людина, яка за своїм фінансовим станом, соціальним статусом, віком не може бути власником бізнесу.
  3. Керівник компанії – особа, яка належить до соціально вразливих верств населення, а керівництво компанії, кінцеві бенефіціарні власники та її назва часто змінюються.
  4. Компанія не має виробничих потужностей, торговельно-складських приміщень, має незначну кількість співробітників, не подає фінансову звітність до фіскальних органів або органів статистики.
  5. Компанія для розрахунків використовує векселі або договори бартеру, залучила значні довгострокові запозичення (крім облігацій) від громадян або компаній, які не входять до її структури власності.

Банк проводить поглиблений аналіз компанії, яка має ознаки фіктивності, використовуючи ризик-орієнтований підхід. Факторами ризику можуть стати: фінансова звітність, підтверджена незалежним зовнішнім аудитом; документи, які підтверджують фактичний рух товарів, надання послуг, виконання робіт, сплату податку на прибуток; найм персоналу чи наявність виробничих або офісних приміщень тощо.

Вимоги до здійснення такого аналізу не поширюються на ЮО-нерезидентів, які є холдинговими компаніями або їх корпоративними підприємствами, якщо їх структура власності є прозорою і дає змогу визначити кінцевого бенефіціара.