«Асоційоване членство» замість вступу: що пропонує канцлер Німеччини Україні та чому це викликало критику

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував для України новий формат відносин із Європейським Союзом — так зване «асоційоване членство». Відповідний лист глава німецького уряду надіслав президентці Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президенту Євроради Антоніу Кошта та представнику кіпрського головування в ЄС Нікос Христодулідіс.

У Берліні наголошують: ця ідея нібито не є альтернативою повноправному членству України в ЄС, а лише «доповненням» до нього. Втім, критики ініціативи вважають, що на практиці запропонований механізм може надовго законсервувати Україну у статусі держави-кандидата без реальних прав та впливу.

Як пише редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко, модель, запропонована Німеччиною, передбачає участь України у самітах ЄС та засіданнях Ради міністрів лише у статусі спостерігача — без права голосу. Аналогічний підхід пропонується і щодо інших інституцій Євросоюзу.

Зокрема, Україна могла б отримати свого єврокомісара, однак без реальних повноважень та навіть без окремого політичного портфеля. Депутатів до Європарламенту також дозволили б обирати, але без права голосу, що фактично нівелює їхній вплив.

Обмежені функції передбачаються і для представництва України у Суді ЄС та інших органах Євросоюзу.

Окрему критику викликає питання фінансування. Попри часткову інтеграцію, Україну не планують включати до повноцінної фінансової системи ЄС та макрофінансової рамки, як це передбачено для держав-членів. Натомість Київ і надалі отримував би допомогу через окремі програми та проєкти.

Єдиною сферою, де Берлін пропонує повноцінну інтеграцію вже зараз, є безпека. Німеччина готова залучити Україну до механізмів взаємних гарантій безпеки ЄС, включно зі статтею 47.2, яку називають європейським аналогом статті 5 НАТО.

Водночас експерти звертають увагу: запропонований формат не має чітких юридичних гарантій і може бути скасований зі зміною політичного керівництва в ЄС або Німеччині.

Ще одним наслідком може стати розрив нинішньої «зв’язки» України та Молдови у процесі євроінтеграції. Поки для Києва пропонують окремий спеціальний статус, для Молдови та країн Західних Балкан Берлін підтримує прискорений шлях до повноцінного членства.

Попри критику, сам факт пошуку Європою нових форматів інтеграції України свідчить про посилення усвідомлення важливості українського членства для майбутнього ЄС. Однак питання умов цього вступу може стати одним із найскладніших у найближчі роки.