Батько не може контролювати кожну зустріч дитини з бабусею без доказів небезпеки — Верховний Суд

Обов’язок батьків дбати про здоров’я та безпеку дитини не дає їм безумовного права контролювати кожну зустріч дитини з бабусею чи іншими близькими родичами. Для такого обмеження мають бути докази того, що спілкування може становити небезпеку для дитини. Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду.

Батько дозволяв зустрічі лише у своїй присутності

Спір виник після смерті матері дитини. Бабуся тривалий час доглядала за онукою, зокрема коли її донька проходила лікування за кордоном. Після смерті матері дівчинка ще кілька місяців проживала з бабусею.

Згодом регулярне спілкування між ними фактично припинилося. Батько погоджувався на зустрічі, однак наполягав, щоб вони проходили виключно у його присутності. Бабуся звернулася до суду з вимогою не перешкоджати її участі у вихованні онуки та встановити графік спілкування.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов і визначив дві зустрічі на місяць — кожну першу та третю суботу з 14:00 до 17:00, без присутності батька. При цьому зустрічі мають відбуватися за бажанням самої дитини та з урахуванням її здоров’я і розпорядку дня.

Апеляційний суд залишив графік, однак встановив адаптаційний період: протягом перших трьох місяців під час зустрічей має бути присутній представник служби у справах дітей.

Верховний Суд: бабусі та дідусі мають право на спілкування з онуками

Верховний Суд нагадав, що відповідно до статті 257 Сімейного кодексу України баба, дід, прабаба та прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками та правнуками й брати участь у їх вихованні. Особи, з якими проживає дитина, не повинні перешкоджати реалізації цього права.

У цій справі батько сам визнавав, що дозволяв бабусі бачитися з онукою лише у його присутності. Суд розцінив таке обмеження як перешкоду в реалізації права бабусі на спілкування з дитиною.

Дитину не обов’язково опитувати безпосередньо в суді

Батько також наполягав, що суди не з’ясували особисто думку доньки щодо зустрічей із бабусею без його присутності.

Однак Верховний Суд зазначив: право дитини бути вислуханою не означає, що її обов’язково потрібно викликати та опитувати безпосередньо в судовому засіданні. Позицію дитини можна встановити через представника, психолога або відповідний орган.

У цій справі психолог зафіксував, що дитина не має ворожого ставлення до бабусі та не заперечує проти зустрічей із нею. Суди також врахували висновок органу опіки та піклування та попередні тривалі стосунки бабусі з онукою.

Посилань на можливу небезпеку недостатньо

Батько заявляв про можливі фізичні покарання з боку бабусі, недотримання нею дієти дитини, її політичні погляди, можливе налаштовування доньки проти інших родичів та ризики під час повітряних тривог.

Проте суди не отримали належних доказів конкретної поведінки бабусі, яка могла б становити небезпеку для дитини.

Верховний Суд наголосив: обов’язок батька захищати здоров’я та безпеку доньки не означає автоматичного права контролювати кожну її зустріч із близькими родичами, якщо небезпека такого спілкування не підтверджена доказами.

Що остаточно вирішив суд

Верховний Суд залишив касаційну скаргу батька без задоволення, а рішення попередніх інстанцій — без змін.

Бабуся має право зустрічатися з онукою кожну першу та третю суботу місяця з 14:00 до 17:00. Перші три місяці зустрічі відбуватимуться у присутності представника служби у справах дітей.

При цьому обов’язковою умовою залишається бажання самої дитини, а також врахування її розпорядку дня та стану здоров’я. Постанова Верховного Суду є остаточною.