Депутат Олександр Федієнко vs цивільний кодекс: провайдери переписують правила під себе

Два законопроєкти, зареєстровані 3 квітня 2026 року, можуть знищити тисячолітній правовий інститут заради комерційних інтересів телекомунікаційного лобі. Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик назвав це “справжнім нападом на основи цивільного права”, пише Віталій Кулик.

Законопроєкти №15130 та №15131, автором яких є народний депутат Олександр Федієнко, ставлять одну мету: вилучити інститут сервітуту з правовідносин у багатоквартирних будинках. Назавжди і без компенсації. Натомість – так званий “договір з доступу”, створений ще у 2017 році для великої телекомунікаційної інфраструктури на кшталт “Укртелекому” і принципово чужий для житлового фонду. За цією моделлю власник будинку фактично зобов’язаний впустити провайдера на уніфікованих умовах із тарифами, визначеними десь у відомчих методиках. Право вибору не просто обмежується – воно скасовується.

Удар завдано одразу по чотирьох нормативних актах: Цивільному кодексі (стаття 402), Законі “Про електронні комунікації”, Законі “Про ОСББ” і Законі “Про житлово-комунальні послуги”. Жодної шпаринки не залишено.

Сервітут – не вигадка українських юристів і не примха голів ОСББ. Це базовий інститут римського права, який забезпечує баланс між потребою користуватися чужим майном і правом власника на захист. ОСББ використовують його, щоб встановлювати прозорі умови для провайдерів: плату за ризики пошкодження конструкцій, за переповнення кабельних шахт, за безлад на технічних поверхах. Провайдерам такий розклад не сподобався – вони хочуть заходити до будинків без зборів, без переговорів і, головне, без обґрунтованої плати.

Найбільш вражаючий пункт – у Прикінцевих положеннях законопроєкту №15130. Укладені договори сервітуту, в тому числі встановлені за рішеннями судів, підлягають “приведенню у відповідність” протягом 6 місяців після набрання чинності. Тобто закон ретроактивно анулює чинні судові рішення. Як зазначає Кулик, це не просто порушення принципу верховенства права – це сигнал усій системі: перемога в суді нічого не варта, якщо депутати вирішать інакше.

Мотивація авторів прочитується без зусиль. У пояснювальних записках прямо скаржаться, що ОСББ “застосовують механізм сервітуту” і що це “суперечить спеціальному Закону”. Провайдери програвали суди – і пішли не оскаржувати рішення, а переписувати Цивільний кодекс. Сторінка Федієнка у Facebook дає додаткове пояснення: депутат емоційно розповідає про “схематоз” голів ОСББ, які “доять” провайдерів, наводить приклад договору, де Асоціація ОСББ отримує 18% від платежів оператора, і робить висновок: “Жодних оренд, сервітутів, і так далі”. Особиста образа на конкретну структуру перетворюється на законодавчу ініціативу загальнонаціонального масштабу. Питання конфлікту інтересів Кулик ставить прямо.

Законопроєкти порушують статтю 41 Конституції про недоторканність приватної власності, втручаються у базовий інститут Цивільного кодексу і ретроактивно скасовують судові рішення. “Правова визначеність не досягається переписуванням Цивільного кодексу під одного лобіста”, – підсумовує Кулик, закликаючи профільний комітет Верховної Ради відхилити обидва законопроєкти.

Прецедент, який вони створюють, небезпечніший за будь-який окремий пункт: якщо це пройде, будь-який лобіст зможе прийти до Ради, переписати кодекс під свою вигоду і заднім числом скасувати незручні судові рішення. Ціна – будинки, гроші і правова безпека мільйонів співвласників.