Кабмін кардинально змінив правила публічних закупівель під час воєнного стану: що набуде чинності з 1 вересня

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №957 від 15 липня 2026 року, якою суттєво оновив правила здійснення публічних та оборонних закупівель під час воєнного стану. Документ вносить масштабні зміни до постанов №1178 та №1275, які регулюють публічні й оборонні закупівлі.

Більшість нововведень набере чинності 1 вересня 2026 року та стане одним із найбільших оновлень системи закупівель з початку повномасштабної війни.

Новий механізм прямих договорів

Постанова запроваджує новий механізм укладення прямих договорів без проведення відкритих торгів для окремих категорій замовників. До кінця 2026 року така можливість поширюватиметься на закупівлю критично важливого обладнання для енергетичної інфраструктури, зокрема газопоршневих і когенераційних установок, газових турбін, дизельних генераторів, трансформаторів, котелень, теплових насосів та комплектуючих до них.

Спрощений порядок також застосовуватиметься до робіт і послуг, необхідних для будівництва, реконструкції, відновлення та капітального ремонту відповідних об’єктів критичної інфраструктури.

Прозорість закупівель посилять

Попри розширення можливостей для прямих закупівель, уряд одночасно посилює контроль за використанням бюджетних коштів.

Замовники будуть зобов’язані оприлюднювати обґрунтування застосування прямих договорів, звіти про укладені договори, інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальників, а в окремих випадках — документи щодо вартості матеріальних ресурсів у машинозчитувальному форматі.

Разом із тим для частини договорів інформація стане відкритою лише через 90 днів після припинення або скасування воєнного стану. Також дозволено приховувати точні адреси замовників і постачальників, якщо їх розголошення може створювати загрозу безпеці.

Повертаються законодавчі пороги закупівель

Постанова повертає порогові суми закупівель до рівня, передбаченого Законом «Про публічні закупівлі».

Відтепер для більшості замовників конкурентні процедури застосовуватимуться при закупівлі товарів і послуг від 200 тис. грн, а робіт — від 1,5 млн грн. Для підприємств, що працюють в окремих сферах господарювання, пороги становитимуть 1 млн грн для товарів і послуг та 5 млн грн для робіт. Це дозволить замовникам більш гнучко планувати закупівлі меншої вартості.

Закупівля продуктів через Prozorro Market більше не буде обов’язковою

Ще однією важливою зміною стало скасування обов’язкового використання електронного каталогу Prozorro Market для закупівлі продуктів харчування.

Після набрання чинності постановою замовники самостійно визначатимуть найбільш ефективний спосіб проведення закупівель — через електронний каталог, відкриті торги або рамкові угоди.

Переговорна процедура закупівель отримала нові правила

Документ суттєво оновлює порядок застосування переговорної процедури закупівель.

Зокрема, її можна буде використовувати після невдалих відкритих торгів, у разі відсутності конкуренції з технічних причин, нагальної потреби, необхідності закупівлі додаткових робіт чи послуг, а також у низці інших випадків, визначених постановою. При цьому замовники повинні будуть детально обґрунтовувати підстави для застосування переговорної процедури.

Зміняться строки торгів та механізм оскарження

Уряд також уніфікував строки проведення відкритих торгів. Мінімальний строк подання тендерних пропозицій становитиме 15 календарних днів.

Крім того, вперше буде запроваджено можливість оскарження переговорної процедури закупівель, що має посилити контроль за такими рішеннями.

Нові вимоги до будівельних та оборонних закупівель

Для договорів на будівництво вартістю понад 10 млн грн замовники будуть зобов’язані оприлюднювати акти виконаних робіт і документи про їхню вартість.

Також аналогічні зміни внесено до правил оборонних закупівель, розширивши перелік випадків, коли державні контракти можуть укладатися без проведення конкурентних процедур.

За оцінкою уряду, постанова №957 одночасно спрощує закупівлю критично важливих товарів для енергетики, оборони та відновлення інфраструктури, але водночас значно посилює вимоги до прозорості, документального обґрунтування та контролю за використанням державних коштів.