Київ може залишитися без тепла та транспортного сполучення? Що розповів Олександр Сергієнко?
6 хв читати
Чи готовий Київ до найскладнішої зими, що буде з опаленням, водою та електроенергією у разі масованих російських атак і наскільки реалістичний сценарій транспортної ізоляції лівого та правого берегів столиці?
Про головні ризики для киян, вразливість критичної інфраструктури та можливі наслідки ударів по мостах в ексклюзивному коментарі для Femida.ua розповів експерт із житлово-комунального господарства Олександр Сергієнко.
Чи готовий Київ до зими: головна загроза — не морози
За словами експерта, оцінити реальну готовність столиці до зимового періоду надзвичайно складно. Причина полягає не стільки в погодних умовах, скільки в непередбачуваності російських атак на енергетичну інфраструктуру.
«Я гадаю, що відповідь на це питання не знає ніхто, тому що протистояти холодам — це одне, а протистояти ворожим ударам — це зовсім інше. Якби не було ракетних і дронових атак, то Київ цілком готовий. Але зрозуміло, що ворог буде втручатися в цю ситуацію», — наголосив Олександр Сергієнко.
Водночас ситуація з теплопостачанням у різних районах столиці суттєво відрізняється.
Лівий берег Києва під більшою загрозою: чому ситуація з опаленням відрізняється
Як пояснив експерт, правобережна частина столиці має більш стійку систему теплопостачання завдяки розгалуженій мережі теплових станцій.
За його словами, у Києві працюють близько 155 теплових станцій різної потужності, які забезпечують теплом значну частину міста.
Натомість окремі райони лівого берега значно більше залежать від великих теплоелектроцентралей.
«Лівий берег, там, де йде забезпечення з Дарницької ТЕЦ і ТЕЦ-6, більш вразливий до ударів ворога, тому що генерація тепла зосереджена на двох цих ТЕЦ», — пояснив Сергієнко.
Таким чином, у разі пошкодження великих енергетичних об’єктів саме частина лівобережних районів може зіткнутися зі складнішою ситуацією щодо відновлення теплопостачання.
Окрему увагу експерт звернув на створення резервних джерел енергії.
За його словами, на правому березі вже сформована резервна система, тоді як на лівому реалізація відповідних проєктів відбувається повільніше.
Сергієнко стверджує, що Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури затримало будівництво близько п’яти когенераційних установок.
«Уряд обіцяє, що до Нового року вони будуть введені в експлуатацію. Але повторюю: це резервні станції. Вони мають забезпечити критичну інфраструктуру електроенергією і частково тепловою енергією», — зазначив експерт.
Чи залишаться кияни без води: що відомо про резервні генератори
Попри загрозу тривалих відключень електроенергії, система водопостачання столиці, за оцінкою Сергієнка, має певний запас стійкості.
Експерт повідомив, що понад 100 насосних станцій Київводоканалу ще минулої зими були забезпечені резервними генераторами.
Їхньої потужності, за його словами, достатньо для підтримання мінімального тиску у водопровідній системі.
Однак проблема може виникнути з водопостачанням верхніх поверхів багатоповерхових будинків.
«Агентство відновлення мало на складах більш потужні генератори, які б могли доставляти воду і на поверхи вище десятого. Але вони пролежали практично все літо на складах», — заявив Сергієнко.
Він також розкритикував ситуацію з фінансуванням резервного обладнання.
За твердженням експерта, міська влада перерахувала близько 1,25 млрд гривень на відповідні потреби, однак кошти не були використані за призначенням і згодом повернулися до бюджету.
Водночас Сергієнко повідомив про обіцянку передати Київводоканалу близько десяти потужних генераторів.
Чи може Київ залишитися без каналізації та зіткнутися з екологічною катастрофою
Ще один сценарій, який викликає занепокоєння серед мешканців столиці, — можливе припинення роботи каналізаційної системи внаслідок масштабних відключень електроенергії.
Однак Сергієнко вважає, що ризики повного колапсу перебільшені.
За його словами, у столиці працюють 32 каналізаційні насосні станції, забезпечені резервними генераторами.
Крім того, у випадку зупинки окремої частини каналізаційної системи можливе обмеження водопостачання відповідних районів, щоб запобігти переповненню мереж.
«Якщо раптом перестає працювати якась частина каналізації, то Київводоканал відключає там і подачу води. Тому каналізація не може переповнитися», — пояснив експерт.
Окремо він прокоментував побоювання щодо можливої зупинки Бортницької станції аерації.
На думку Сергієнка, її структура та автономне енергозабезпечення окремих підрозділів дозволяють зменшити ризики повного припинення роботи.
Він також висловив переконання, що навіть за надзвичайного сценарію масштабної екологічної катастрофи вдасться уникнути.
Водночас варто зазначити, що оцінка екологічних наслідків можливого скидання неочищених стоків у Дніпро потребує окремого фахового аналізу. Твердження експерта не означають відсутності ризиків для довкілля.
Київ розділять на два береги? Наскільки реальна загроза ударів по мостах
Одним із найгостріших питань залишається можливість порушення транспортного сполучення між лівим і правим берегами столиці.
На тлі російських атак по інфраструктурі дедалі частіше обговорюється сценарій, за якого пошкодження мостів може фактично ускладнити пересування сотень тисяч людей.
Олександр Сергієнко вважає, що повністю зруйнувати великі мостові конструкції надзвичайно складно.
«Мости — це дуже стійкі конструкції. Вони всі проєктувалися ще в радянські часи, під час холодної війни», — зазначив він.
Водночас експерт визнає, що ракетні та дронові удари можуть пошкодити дорожнє покриття, залізничні колії або інші елементи транспортної інфраструктури.
У такому разі рух окремими мостами може бути тимчасово припинений.
«Що може пошкодити дрон чи ракета? Це або колії метрополітену, або дорожнє полотно. Але і те, і те підлягає доволі швидкому відновленню. Єдине, звісно, що в цей час рух пошкодженими мостами може бути перекритий», — пояснив Сергієнко.
Таким чином, експерт не виключає тимчасових транспортних обмежень, однак не вважає повну ізоляцію двох берегів неминучою.
Понтонні переправи не врятують: чому альтернативи київським мостам практично немає
На випадок серйозного пошкодження мостів одним із можливих рішень називають облаштування понтонних переправ.
Проте Сергієнко скептично оцінює можливість використання такого варіанта для масового цивільного транспорту.
За його оцінкою, мостами столиці за добу проходили близько 600 тисяч транспортних засобів.
Забезпечити аналогічну пропускну здатність за допомогою тимчасових переправ практично неможливо.
«Жодна понтонна переправа, навіть декілька, не забезпечать руху такого потоку. Можливо, для якихось специфічних військових завдань це щось і дасть», — наголосив експерт.
Натомість він пропонує максимально ефективно використовувати наявну транспортну інфраструктуру.
Зокрема, йдеться про зміну організації дорожнього руху, запровадження реверсивних смуг та інші рішення, здатні збільшити пропускну здатність мостів.
«Труднощі є, і альтернатив мостам я, чесно кажучи, не бачу», — підсумував Сергієнко.
«Того життя, яке було до війни, уже не буде»: до чого експерт закликає киян
Попри загрози для критичної інфраструктури, Сергієнко переконаний, що мешканцям столиці варто не панікувати, а готуватися до можливих труднощів.
Насамперед ідеться про адаптацію до змін у транспортному сполученні, роботі комунальних систем та повсякденному житті.
«Незручності будуть завжди. Треба перш за все людям підготуватися психологічно. Уже того життя, яке було до війни чи навіть рік тому, уже ніколи не буде. Ситуація помінялася. Це закон війни, і треба адаптуватися», — зазначив він.
Серед можливих рішень експерт називає дистанційну роботу та скорочення щоденних поїздок між берегами Дніпра.
За його словами, це дозволить зменшити навантаження на транспортну інфраструктуру в разі нових обмежень.
Отже, головний виклик для Києва цієї зими — не самі морози, а можливі наслідки російських ударів по енергетичних і транспортних об’єктах. Найбільш вразливими можуть виявитися райони, залежні від великих теплоелектроцентралей, а пошкодження мостів здатне суттєво ускладнити пересування містом.
Водночас, за оцінкою Олександра Сергієнка, столиця має резервні механізми для підтримання роботи частини критичних систем, а сценарій повного комунального й транспортного колапсу не варто сприймати як неминучий.