Наглядова рада може звільнити президента товариства у будь-який момент — позиція Верховного Суду

Верховний Суд України підтвердив: наглядова рада товариства має право достроково припинити повноваження одноособового виконавчого органу (президента), якщо такі повноваження прямо передбачені статутом і сама рада сформована належним чином.

Відповідний висновок зробила колегія суддів Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 18 березня 2026 року у справі № 910/11142/24.

Суть спору

Президент товариства з обмеженою відповідальністю оскаржив рішення наглядової ради про дострокове припинення його повноважень, а також вимагав скасування наказу про звільнення і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач наполягав, що наглядова рада не мала повноважень ухвалювати таке рішення, оскільки загальні збори учасників не приймали окремого рішення про її обрання.

Висновки судів

Господарські суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, а касаційна інстанція підтримала ці рішення.

Суди встановили, що:

• наглядова рада була сформована через затвердження нової редакції статуту загальними зборами учасників;
• у статуті прямо визначено її персональний склад;
• статут надає наглядовій раді право припиняти повноваження президента товариства у будь-який час і з будь-яких підстав.

Правова позиція Верховного Суду

Касаційний господарський суд наголосив:

• відсутність окремого рішення про обрання наглядової ради не свідчить про її нелегітимність, якщо її склад визначено у статуті, затвердженому загальними зборами;
• державна реєстрація змін до органів управління має лише обліковий характер і не впливає на момент виникнення повноважень;
• повноваження органів товариства виникають із рішень учасників і положень статуту.

У підсумку суд дійшов висновку, що наглядова рада діяла в межах своїх повноважень, а рішення про звільнення президента товариства є правомірним.

Значення рішення

Ця правова позиція має важливе значення для корпоративної практики, оскільки:

• підтверджує пріоритет положень статуту у визначенні повноважень органів управління;
• уточнює порядок формування наглядової ради;
• знижує ризики оскарження рішень через формальні процедурні аргументи.

Фактично Верховний Суд закріпив підхід, за яким ключовим є зміст статуту та воля учасників товариства, а не формальні процедурні деталі.