Мати за кордоном понад три місяці: батькові хочуть надати право на відстрочку

В Україні пропонують суттєво розширити перелік підстав для відстрочки від мобілізації. Одна з найбільш дискусійних новацій — право на відстрочку для матері або батька неповнолітньої дитини, якщо другий із батьків перебуває за межами України 90 і більше днів протягом року.

Відповідні зміни передбачає законопроєкт №15494, яким пропонується внести зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Важливо, що наразі йдеться лише про законодавчу ініціативу. Запропоновані правила ще не набули чинності.

Мати за кордоном понад 90 днів: що пропонують змінити

Законопроєкт пропонує по-новому визначити випадки, коли мати або батько фактично самостійно виховує неповнолітню дитину та може претендувати на відстрочку.

Таке право пропонують надати жінкам і чоловікам, які мають дитину віком до 18 років, якщо другий із батьків:

• помер;
• позбавлений батьківських прав;
• постійно проживає в іншій країні;
• перебуває за межами України 90 і більше днів протягом року;
• визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім;
• оголошений померлим;
• відбуває покарання у місцях позбавлення волі.

Окремо право на відстрочку пропонується передбачити для осіб, які самостійно виховують та утримують дитину за рішенням суду, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України.

Чому з’явилася норма про 90 днів

Логіка запропонованої норми полягає у захисті дитини, яка фактично тривалий час залишається в Україні лише з одним із батьків.

Якщо, наприклад, мати неповнолітньої дитини тривалий час перебуває за кордоном, а батько залишається єдиним із батьків, хто постійно перебуває поруч із дитиною, його мобілізація може поставити питання про те, хто надалі здійснюватиме фактичний догляд.

Саме такі ситуації автор законопроєкту пропонує враховувати під час визначення права на відстрочку.

Чи означатимуть три місяці за кордоном автоматичну відстрочку

Саме тут виникає одна з головних проблем законопроєкту.

Формулювання про перебування другого з батьків за кордоном протягом 90 і більше днів на рік потребує додаткового уточнення.

Зокрема, незрозуміло, чи має йтися про 90 днів безперервного перебування за межами України, чи достатньо, щоб відповідна кількість днів накопичилася протягом року.

Так само потребує врегулювання питання, як відрізнятимуть фактичне тривале проживання за кордоном від відрядження, навчання, тривалої подорожі або інших тимчасових обставин.

Без деталізації механізму формально може виникнути ситуація, коли навіть тимчасове перебування одного з батьків за кордоном створюватиме підстави для відстрочки другого.

ТЦК хочуть заборонити мобілізувати людину під час розгляду відстрочки

Законопроєкт передбачає й суттєві зміни у взаємодії громадян із територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Якщо людина має документи або їхні копії, що підтверджують право на відстрочку, ТЦК пропонують заборонити здійснювати щодо неї заходи з оформлення призову.

Зокрема, йдеться про заборону утримувати таку особу в ТЦК або направляти її на військово-лікарську комісію.

Крім того, пропонується встановити своєрідний захисний період на час розгляду заяви про відстрочку.

Мобілізувати людину не можна буде до її письмового повідомлення про відмову у відстрочці або до закінчення строку, протягом якого така відмова може бути оскаржена в суді.

Доводити відсутність права на відстрочку пропонують ТЦК

Ще одна принципова новація стосується тягаря доказування.

Якщо ТЦК вважатиме, що громадянин не має достатніх підстав для отримання відстрочки, законопроєкт пропонує покласти обов’язок доведення цього саме на центр комплектування.

ТЦК також хочуть зобов’язати самостійно перевіряти необхідну інформацію через державні реєстри та надсилати запити до відповідних органів.

Таким чином, громадянину не доведеться самостійно збирати частину інформації, яка вже перебуває у розпорядженні держави.

Відстрочку хочуть розширити для родичів загиблих

Законопроєкт №15494 містить іще одну важливу зміну.

Право на відстрочку пропонують поширити на осіб, близькі родичі яких загинули або зникли безвісти під час надання волонтерської допомоги.

До відповідного переліку також пропонують включити родичів цивільних, які загинули або зникли безвісти внаслідок ракетних ударів, бомбардувань чи інших бойових дій.

Таким чином автори ініціативи прагнуть розширити чинні соціальні гарантії, які зараз передусім пов’язані із загибеллю або зникненням безвісти військовослужбовців та учасників бойових дій.

Що пропонують змінити щодо ВЛК

Проєкт також уточнює норму статті 23 закону про мобілізацію щодо стану здоров’я.

У ній пропонується прямо згадати осіб, яких військово-лікарська комісія визнала непридатними до військової служби за станом здоров’я, поряд із категорією тимчасово непридатних на строк від шести до 12 місяців.

Чому законопроєкт може викликати дискусію

Найбільше запитань викликає саме критерій 90 днів перебування другого з батьків за кордоном.

Без додаткових запобіжників така норма потенційно може використовуватися не лише у випадках, коли дитина справді тривалий час виховується одним із батьків.

Тому під час подальшого розгляду законопроєкту ключовим може стати питання конкретизації цієї підстави: як рахуватимуть 90 днів, якими документами підтверджуватиметься перебування за кордоном та як держава визначатиме, що один із батьків справді фактично самостійно виховує дитину.

Наразі правило «90 днів» не є чинною підставою для відстрочки. Воно лише запропоноване законопроєктом №15494 і може бути змінене або взагалі не підтримане під час його розгляду у Верховній Раді.