Розмова з Путіним спричинила розкол у Європі: Politico розкрило деталі переговорів лідерів Фінляндії та Норвегії

Телефонна розмова президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре з російським диктатором Володимиром Путіним спричинила серйозні розбіжності серед європейських союзників України. Частина політиків підтримала відновлення прямих контактів із Кремлем, тоді як інші розкритикували ініціативу, побоюючись послаблення спільної позиції Європи.

Навіщо європейські лідери телефонували Путіну

Розмова відбулася 27 жовтня. За інформацією Politico, Стубб і Стьоре протягом кількох місяців обговорювали можливість прямого контакту з російським президентом.

Однією з головних причин стало бажання вплинути на дипломатичний процес напередодні запланованих переговорів в Абу-Дабі.

Крім того, скандинавські лідери прагнули підтримати президента України Володимира Зеленського на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном.

За даними видання, ініціативу попередньо погодили із Зеленським.

Європейські політики також хотіли продемонструвати, що Сполучені Штати не повинні залишатися єдиним західним посередником у контактах із Кремлем.

Хотіли оцінити психологічний стан Путіна

Як повідомляють джерела Politico, однією з цілей телефонної розмови було з’ясувати психологічний стан російського президента та його готовність до переговорів.

За словами прем’єр-міністра Норвегії, під час спілкування Путін висловлював свої аргументи послідовно.

Стьоре зазначив, що російський лідер серйозно поставився до можливості переговорів в Абу-Дабі. Водночас розмова не переконала норвезького прем’єра в готовності Кремля укласти мирну угоду.

Тому представники Норвегії та Фінляндії не очікують суттєвого дипломатичного прориву найближчим часом.

Яку позицію України передали Кремлю

Під час розмови скандинавські лідери озвучили позицію президента України Володимира Зеленського.

Зокрема, йшлося про те, що територіальні питання можуть обговорюватися виключно на рівні лідерів держав під час особистої зустрічі.

Перед початком таких переговорів Росія повинна здійснити кроки для деескалації.

Також Стубб і Стьоре порушили питання безпеки Балтійського моря та необхідності забезпечення свободи судноплавства.

За інформацією Politico, телефонна розмова тривала приблизно 90 хвилин.

Чому переговори викликали суперечки в Європі

Ініціатива Фінляндії та Норвегії спричинила критику з боку низки європейських держав.

Зокрема, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила сумніви щодо доцільності таких контактів із Кремлем.

Вона наголосила, що європейські країни повинні зберігати єдність, а не діяти окремо.

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що досягнення миру має ґрунтуватися на силі, а не на політиці умиротворення.

Критичну позицію щодо телефонної розмови також висловила Литва.

Водночас інші європейські посадовці вважають, що прямі контакти з Росією не повинні залишатися виключно в руках американської адміністрації.

На їхню думку, Європа має самостійно представляти власні інтереси та позицію України під час дипломатичних переговорів.

У Європі зростає недовіра до США

Politico зазначає, що дискусія навколо телефонної розмови продемонструвала ширші розбіжності між європейськими державами щодо підходів до завершення війни.

За словами співрозмовників видання, частина європейських чиновників сумнівається, що Вашингтон повною мірою враховуватиме інтереси України та Європи під час переговорів із Росією.

Водночас серед союзників немає єдиної позиції щодо того, чи сприяють прямі контакти з Путіним наближенню миру.

Що буде далі

На 10–11 листопада заплановані переговори представників України, Росії та США в Абу-Дабі.

Крім того, 13 листопада європейські лідери мають обговорити дипломатичну ситуацію під час неформального саміту в Дубліні.

За оцінкою Politico, досягнення спільної позиції може виявитися складним через розбіжності між європейськими державами.

Головним питанням залишається те, чи здатна Європа виробити самостійну дипломатичну стратегію щодо Росії та забезпечити належне представництво інтересів України в майбутніх мирних переговорах.