У Раді пояснили появу терміна «доброзвичайність» у новому Цивільному кодексі

post-img

2 хв читати

У парламентському комітеті заявили, що нове поняття має замінити радянський підхід до «моральних засад суспільства»

У Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики пояснили появу терміна «доброзвичайність» у проєкті нового Цивільного кодексу України. Там зазначили, що нове поняття фактично означає моральні засади суспільства, які вже давно застосовуються в українській правовій системі.

Чому з’явився новий термін

У комітеті наголошують, що впровадження поняття «доброзвичайність» є спробою відійти від радянської правової традиції, де використовувалися формулювання про «правила соціалістичної моралі» та «моральні засади суспільства».

Робоча група, яка готувала проєкт нового Цивільного кодексу, орієнтувалася на європейські правові підходи та принципи громадянського суспільства.

Посилання на римське право та європейський досвід

У парламентському комітеті пояснили, що поняття «добрі звичаї», яке походить ще з римського права, по суті і є «доброзвичайністю».

За словами авторів проєкту, аналогічні категорії використовуються у низці європейських цивільних кодексів, зокрема у французькому та німецькому законодавстві.

Також у комітеті нагадали, що під час євроінтеграції Україна проходить скринінг законодавства, тому національні норми мають відповідати підходам, які діють у Європейський Союз.

У Раді готові до дискусії

У комітеті заявили, що готові обговорювати термінологію та розглядати пропозиції громадськості щодо можливої філологічної експертизи або заміни терміна на інший варіант.

Що передбачає новий Цивільний кодекс

Нагадаємо, Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення цивільного законодавства України. Документ підтримали 254 народні депутати.

Проєкт нового Цивільного кодексу містить системний перегляд приватного права у дев’яти книгах та охоплює:

  • особисті немайнові права;
  • речові відносини;
  • сімейне право;
  • спадкові питання;
  • міжнародне приватне право.

Серед новел документа — правила спростування інформації в інтернеті, врегулювання питань посмертного батьківства, а також вилучення норми, за якою небажання мати дітей могло бути підставою для розірвання шлюбу.

У парламенті наголошують, що зміни мають на меті дерадянізацію цивільного законодавства та його адаптацію до сучасних європейських стандартів.