Україна запроваджує контроль за доходами з цифрових платформ: що зміниться для продавців, фрилансерів та онлайн-бізнесу

В Україні готуються до масштабного впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Йдеться про імплементацію стандарту DPI та правил, аналогічних європейській директиві DAC7, які мають посилити контроль за онлайн-доходами та детінізувати цифрову економіку.

Відповідний законопроєкт уже пройшов підготовку до другого читання у Верховній Раді.

Нові правила передбачають, що оператори цифрових платформ будуть зобов’язані передавати податковим органам інформацію про продавців, які заробляють через онлайн-сервіси.

Під визначення «цифрової платформи» потрапляють практично всі сервіси, які дозволяють користувачам продавати товари або послуги через сайт, мобільний застосунок чи інше програмне забезпечення. Йдеться про маркетплейси, сервіси оренди житла, платформи для фрилансу, перевезень, консультацій та онлайн-торгівлі.

Звітною діяльністю вважатимуть:

— продаж товарів;
— оренду нерухомості;
— оренду транспортних засобів;
— надання особистих послуг, зокрема фриланс, онлайн-консультації та інші цифрові сервіси.

Водночас закон передбачає винятки для так званих «дрібних продавців». Якщо людина здійснила менш ніж 30 продажів на рік, а загальна сума доходу не перевищила 2 тисячі євро, її дані не передаватимуться у межах автоматичного звітування.

Однак для активних продавців на OLX, Etsy, eBay та інших платформах нові правила означатимуть практично повну фінансову прозорість.

Окрему увагу законопроєкт приділяє відповідальності платформ. За неподання звітності або передачу недостовірних даних оператору загрожуватиме штраф у розмірі 20 мінімальних зарплат — станом на 2026 рік це близько 160 тисяч гривень.

Також документ містить низку важливих змін, які стосуються онлайн-продажу підакцизних товарів. Для торгівлі алкоголем, тютюном чи електронними сигаретами через інтернет продавці повинні будуть пройти спеціальну реєстрацію та внести свої сайти й мобільні застосунки до державного реєстру.

У разі порушення ДПС зможе ініціювати блокування таких сайтів через провайдерів. При цьому постачальники електронних комунікацій будуть зобов’язані виконати рішення про обмеження доступу протягом трьох робочих днів.

Ще однією важливою новацією стала фактична легалізація моделі роботи цифрових платформ на кшталт Uber чи Glovo. Закон прямо передбачає, що відносини між платформами та зареєстрованими виконавцями послуг не вважатимуться трудовими.

Крім того, до законопроєкту включили норми, які безпосередньо не стосуються цифрових платформ. Зокрема, йдеться про запровадження експортного мита на окремі види каменю — граніт та інші будівельні матеріали. Ставка становитиме 0,3 євро за кілограм і діятиме протягом десяти років.

Попри тисячі поданих поправок, профільний комітет Верховної Ради відхилив більшість пропозицій щодо пом’якшення штрафів, підвищення неоподатковуваного ліміту та відтермінування запуску нових правил.

Фактично законопроєкт формує нову систему цифрового податкового контролю, яка суттєво змінить правила роботи онлайн-бізнесу в Україні та наблизить їх до стандартів Європейського Союзу.