В Україні запускають новий фінансовий механізм: як сек’юритизація може залучити гроші у відбудову

В Україні створюють новий механізм залучення довгострокового капіталу. Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №15172 про сек’юритизацію та облігації з покриттям. Очікується, що нові інструменти дозволять банкам вивільняти ресурси з уже виданих кредитів та спрямовувати кошти на нове кредитування.

Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Семенюк пояснив, як новий механізм може працювати та чому він важливий для української економіки.

Як працюватиме сек’юритизація

Механізм можна пояснити на прикладі банківських кредитів. Фінустанова видає кредити на житло, розвиток бізнесу чи інші потреби. Ці гроші повертаються поступово, тому частина банківського капіталу залишається фактично «зв’язаною» на роки.

Сек’юритизація дозволяє об’єднати такі кредити у пул та випустити під майбутні грошові потоки цінні папери, які можуть придбати інвестори. Завдяки цьому фінансова установа отримує можливість вивільнити ресурс і використати його для нових кредитів.

Тобто капітал, який уже був спрямований в економіку, фактично може допомагати залучати наступні гроші.

Для чого це Україні

За наведеними у матеріалі даними, Україні протягом наступних десяти років може знадобитися близько $588 млрд на відновлення та реконструкцію. Водночас приблизно 40% необхідного фінансування потенційно може забезпечити приватний сектор.

Сек’юритизація може стати одним із каналів залучення такого капіталу, зокрема для проєктів, які потребують фінансування на роки: житла, енергетики, інфраструктури та модернізації виробництва.

Для порівняння, у Європі цей інструмент уже активно використовується: за наведеними Олексієм Семенюком даними, лише у 2025 році обсяг випуску сек’юритизованих продуктів становив €252,3 млрд. Для України такий ринок лише починає формуватися.

Що таке облігації з покриттям

Закон також передбачає розвиток облігацій з покриттям. Вони відрізняються від сек’юритизації тим, що активи залишаються на балансі емітента, а виконання зобов’язань перед власниками облігацій додатково забезпечується спеціальним пулом активів.

Для інвестора це має створити додатковий рівень захисту, а для емітента — можливість залучати довгострокове фінансування під якісні активи.

Як це працює на практиці

Як приклад Семенюк наводить досвід нідерландського банку ABN AMRO. У 2025 році банк разом із групою Європейського інвестиційного банку провів синтетичну сек’юритизацію портфеля вже виданих бізнесу кредитів обсягом понад €1 млрд.

Передача частини кредитного ризику дозволила вивільнити капітал та взяти зобов’язання спрямувати €1,2 млрд нового фінансування малому та середньому бізнесу, а також компаніям середньої капіталізації.

Одного закону недостатньо

Водночас ухвалення закону ще не означає автоматичного запуску повноцінного ринку сек’юритизації в Україні.

Для його роботи необхідні підзаконні акти, чіткі правила, якісні активи, емітенти, інвестори, відповідна інфраструктура та довіра учасників ринку.

НКЦПФР також працює над іншими механізмами розвитку ринку капіталу — особовими інвестиційними рахунками, спрощенням процедур емісії, розвитком муніципальних облігацій та інвестиційних фондів, а також регулюванням віртуальних активів.