Аналітики Української Гельсінської спілки з прав людини Богдан Мойса та Мирослав Лаврінок проаналізували законодавство, аби знайти відповідь на питання: що робити, якщо нерухомість пошкоджена війною – відновлювати чи чекати завершення розслідування?
У зв’язку з ухваленням 23 лютого цього року Закону «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» виникло запитання – чи можна відновлювати пошкоджене або зруйноване житло, якщо відповідні об’єкти нерухомості фігурують у кримінальних провадженнях?
Одразу заспокоїмо – отримання компенсації, відбудова чи ремонт об’єктів нерухомості не впливатимуть на пов’язані кримінальні провадження. Але спочатку декілька слів про сам Закон.
Отже, державою визначено правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Дія цього акта не охоплюватиме питання компенсації щодо нерухомого майна, що знаходиться на територіях, які були окуповані до 24 лютого 2022 року.
Законом передбачено, що компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна включатиме:
1) виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або надання будівельної продукції для виконання таких робіт;
2) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку.
Огляд Закону, як й аналіз механізму отримання компенсації стане предметом наших наступних публікацій. Тут лише зауважимо, що Закон має доволі рамковий характер і що впровадження передбаченого ним механізму стане можливим лише після затвердження Урядом низки нормативно-правових актів, а саме:
1) Плану заходів з реалізації Закону;
2) Примірного положення про Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації (саме комісії, створені в громадах, стануть першими інституціями, до яких звертатимуться люди з приводу отримання компенсації);
3) Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, що включатиме питання використання житлового сертифіката, порядок визначення вартості 1 квадратного метра площі знищеного об’єкта нерухомого майна, а також порядок звернення до визначеної Кабінетом Міністрів України юридичної особи з питань фінансування придбання квартири, будинку, іншого житлового приміщення чи інвестування;
4) Порядку компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомого майна;
5) Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
До слова, ухвалений Закон набере чинності вже 22 травня 2023 року, тож для його повноцінної реалізації Кабінет Міністрів України має встигнути затвердити зазначені нормативно-правові акти.
Повертаючись до поставленого на початку публікації запитання, зауважимо, що ухвалений Закон не встановлює якихось обмежень чи особливостей для отримання компенсацій у випадку, якщо триває відповідне кримінальне провадження. Так само, отримання компенсації і проведення робіт, спрямованих на відновлення пошкоджених чи знищених об’єктів нерухомого майна, загалом не вплине на перебіг відповідних кримінальних проваджень.
Виходячи з процедур, визначених кримінальним процесуальним законодавством, немає необхідності зберігати пошкоджені чи знищені об’єкти нерухомого майна недоторканними до завершення кримінального провадження. Доказами в таких випадках виступають матеріали фото-, відеофіксації, задокументовані свідчення тощо. Збирати докази можуть не лише слідчі, а й самі потерпілі, а також передбачені зазначеним Законом комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (чи інші комісії, утворені органами місцевого самоврядування, військово-цивільними чи військовими адміністраціями до набрання чинності цим Законом). В ідеалі, пошкодження і руйнування фіксуються в процесуальному документі – протоколі огляду місця події.
Таким чином, матеріальні сліди руйнувань не збережуться у всіх випадках, проте на можливість повноцінного розслідування ця обставина, як правило, не впливатиме.
Не виключено, що деякі об’єкти державної та комунальної власності, що були пошкоджені або зруйновані, залишатимуться в такому вигляді тривалий час, проте це, ймовірно, буде пов’язано не з інтересами розслідування, а, насамперед, з економічною доцільністю чи з іншими міркуваннями – наприклад, демонструванням масштабу руйнувань тощо. Що стосується приватних об’єктів нерухомого майна, то за умови відносної безпеки в регіоні і виходячи з потреб власників, користувачів, інвесторів тощо, вони будуть відбудовуватися, не зважаючи на відкриття кримінальних проваджень.
