Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ігор Олендер виступив із доповіддю на правовому практикумі «Митні та податкові спори в умовах воєнного стану. Правова доктрина та практика Верховного Суду».
Під час виступу спікер зупинився на правових позиціях Верховного Суду з розгляду податкових справ у правовому режимі антитерористичної операції, операції об’єднаних сил та воєнного стану.
Насамперед суддя звернув увагу на постанову від 26 жовтня 2022 року у справі № 320/5804/18, у якій Верховний Суд, зокрема, дійшов висновку, що застереження в п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про створення вільної економічної зони “Крим”» щодо непоширення на розрахунки за операціями резидентів України норм Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зумовлене здійсненням відповідних операцій з особами, місцезнаходженням яких є територія вільної економічної зони «Крим». Юридичні особи, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є така територія, мають право здійснювати господарську діяльність лише після зміни їхньої податкової адреси на іншу на території України.
Ігор Олендер ознайомив слухачів із правовою позицією, викладеною в постанові ВС від 15 лютого 2022 року у справі № 808/2467/17. Колегія суддів зазначила, що працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, окрім інших встановлених державою гарантій, компенсується з бюджету середній заробіток. Правовою природою доходу, який отримує мобілізована особа, є компенсаційні виплати з державного бюджету. Такі виплати, що отримує мобілізована особа, не включаються до загального оподатковуваного доходу такої особи, у зв’язку із чим у роботодавця як податкового агента щодо свого працівника немає обов’язку нараховувати й утримувати податок з доходів фізичних осіб із таких виплат.
Проаналізував доповідач і постанову ВС від 11 вересня 2018 року у справі № 805/4279/16-а, відповідно до якої платники земельного податку й орендної плати з юридичних осіб, які перебувають на обліку у фіскальних органах і знаходилися на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період звільняються, зокрема, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Також суддя звернув увагу на постанову ВС від 24 січня 2019 року у справі № 805/2342/16-а, у якій Суд вказав, що установлення причинно-наслідкового зв’язку між обставинами непереборної сили з виникненням податкового боргу (тобто визнання його безнадійним) є компетенцією суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду заяви платника. Ці обставини впливають на право платника бути звільненим від виконання обов’язку щодо погашення податкового боргу шляхом його списання.
Говорячи про звільнення від відповідальності, спікер навів як приклад постанову ВС від 2 жовтня 2018 року у справі № 805/2130/17-а. У цій справі ВС дійшов висновку, що невиконання зобов’язання особою може бути підтверджене обставинами непереборної сили, що звільняє таку особу від відповідальності. Передбачене застосування відповідальності за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті до резидентів, які порушили терміни розрахунків, крім суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на території проведення АТО на період її проведення.
Ще одна категорія справ, про які розповів Ігор Олендер, стосувалася строків у податкових правовідносинах. Так, у постанові від 4 вересня 2020 року у справі № 805/4480/16-а ВС дійшов висновку, що при визначенні порядку розрахунків строків подання податкових накладних та/або розрахунків коригувань для реєстрації застосовується виключно податкове законодавство, яке визначає граничний строк реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, облік чого здійснюється календарними днями та за порушення застосовується штраф.
У постанові від 30 січня 2020 року у справі № 560/1976/19 ВС зробив висновок, що пропуск контролюючим органом 24-годинного строку звернення до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків із моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення, свідчить про наявність підстав для залишення заяви без розгляду.
Звернув увагу спікер і на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати ВС від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19 щодо строків звернення з відшкодування ПДВ.
Суддя ознайомив слухачів також з іншими актуальними правовими позиціями ВС з питань оподаткування.
Захід організували юридичний журнал «Право України» та юридичний портал «Ratio Decidendi».
Із презентацією Ігоря Олендера можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3lPETEJ.
