Чому ЄС досі не може запровадити санкції проти патріарха Кирила: хто блокує рішення і що за цим стоїть
/ 3 Серпня 2026 10:45
3 хв читати
Попри 21 пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії, глава Російської православної церкви патріарх Кирило (Володимир Гундяєв), який відкрито підтримує військову агресію Кремля проти України, досі не потрапив до загальноєвропейського санкційного списку.
Хоча Європарламент ще у 2022 році засудив Кирила за виправдання російського вторгнення та надання йому релігійного обґрунтування, держави-члени ЄС так і не змогли досягти консенсусу щодо персональних обмежень.
Хто блокує санкції
Під час погодження 21-го пакета санкцій проти Росії пропозицію щодо включення патріарха Кирила знову було вилучено. Цього разу ініціатором стала Болгарія.
У болгарському Міністерстві закордонних справ пояснили свою позицію тим, що санкції матимуть лише символічний характер і можуть бути використані Росією для антиєвропейської пропаганди, зокрема через звинувачення ЄС у втручанні у церковні справи.
Втім, експерти звертають увагу, що така позиція може бути пов’язана з тісними історичними зв’язками Болгарської православної церкви з Московським патріархатом. Болгарська церква досі не визнала Православну церкву України, а її нинішній предстоятель раніше критично висловлювався щодо надання Томосу ПЦУ.
Раніше санкції проти Кирила неодноразово блокувала й Угорщина.
Де санкції вже діють
Попри відсутність єдиної позиції ЄС, персональні санкції щодо патріарха Кирила вже запровадили:
- Велика Британія;
- Канада;
- Австралія.
Крім того, власні обмеження щодо очільника РПЦ ввели окремі країни Європейського Союзу — Естонія, Литва та Чехія.
Україна запровадила санкції проти Кирила ще у серпні 2022 року строком на десять років. Також він перебуває у розшуку українських правоохоронних органів та є фігурантом кримінального провадження за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Чому питання залишається політичним
На думку низки експертів, головною причиною відсутності санкцій є не юридичні чи релігійні аргументи, а політичні компроміси всередині Європейського Союзу.
Окремі країни побоюються, що запровадження обмежень щодо глави Російської православної церкви може негативно вплинути на міжконфесійний діалог та відносини з Ватиканом.
Водночас критики такої позиції наголошують, що Кирило вже давно перестав бути виключно релігійним діячем. Він неодноразово публічно підтримував російську агресію, виправдовував війну проти України та поширював кремлівські наративи.
Зокрема, останнім часом патріарх назвав створення радянської ядерної зброї «божою благодаттю», а, за даними українського Центру протидії дезінформації, Російська православна церква створила спеціальні молитви, які використовуються для виправдання війни Росії проти України.
Чи може Україна вплинути на ситуацію
Україна продовжує дипломатичну роботу із партнерами, закликаючи до персональних санкцій проти очільника РПЦ.
Експерти вважають, що важливим кроком могло б стати завершення українського кримінального провадження щодо Кирила та ухвалення судового рішення, яке могло б стати додатковим аргументом для європейських партнерів під час обговорення санкцій.
Поки ж патріарх Кирило залишається одним із небагатьох ключових російських діячів, який, попри багаторічну підтримку війни проти України, так і не потрапив під загальноєвропейські санкції.