Дефіцит кадрів в Україні: чи потрібні країні іноземні працівники та як захистити українців

В Україні триває дискусія щодо можливого залучення іноземної робочої сили на тлі гострого дефіциту кадрів, спричиненого повномасштабною війною та демографічними змінами. Водночас у Верховній Раді наголошують: пріоритетом має залишатися працевлаштування українців, а залучення іноземців можливе лише там, де внутрішніх ресурсів недостатньо.

Про це під час парламентських слухань на тему «Ринок зайнятості України під тиском: залучення іноземної робочої сили, захист українських працівників та контроль держави за міграційними процесами» повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.

Іноземців офіційно працює менше, але окремі галузі потребують працівників

За словами Третьякової, у 2025 році в Україні офіційно працевлаштували 4 720 іноземців, тоді як у 2020 році їх було 9 880.

Попри загальне скорочення, в окремих сферах кількість іноземних працівників зросла. Йдеться, зокрема, про:

• переробну промисловість;
• сферу тимчасового розміщення та громадського харчування;
• охорону здоров’я та соціальну допомогу;
• адміністративні послуги.

Під час слухань також обговорювали спрощення процедур працевлаштування іноземців, зокрема запровадження принципу «єдиного вікна» для оформлення документів.

Україні бракує лікарів, будівельників і водіїв

Учасники слухань наголосили, що країна вже відчуває гострий кадровий дефіцит. Найбільше не вистачає:

• лікарів;
• учителів;
• інженерів;
• будівельників;
• працівників комунальної сфери;
• водіїв громадського транспорту.

Водночас бізнес пропонує насамперед працевлаштовувати українців, а іноземних працівників залучати лише тоді, коли вакансії неможливо закрити внутрішніми ресурсами.

Повернення українців має стати пріоритетом

Під час обговорення неодноразово наголошувалося, що кадрову кризу необхідно долати передусім через повернення українців з-за кордону, перекваліфікацію безробітних, а також створення умов для працевлаштування ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, молоді та людей старшого віку.

Окрему увагу учасники слухань звернули на необхідність гарантувати рівні трудові права для всіх працівників та не допустити використання дешевої іноземної робочої сили як інструменту для зниження зарплат українців.

Вакансій більшає, а працівників меншає

Статистика свідчить про поглиблення кадрової кризи. За час повномасштабної війни кількість працівників на мікропідприємствах скоротилася на 137 тисяч осіб, а у фізичних осіб-підприємців — ще на 194 тисячі.

При цьому кількість вакансій у базі Державної служби зайнятості за останні два роки збільшилася майже на 50%.

Середня заробітна плата також зростає: якщо у 2025 році вона становила 25 946 грн, то у першому кварталі 2026 року вже 28 885 грн. Водночас розрив між галузями залишається значним: в ІТ середня зарплата перевищує 66 тис. грн, тоді як в освіті становить лише 16 110 грн.

Залучення іноземців потребує чітких правил

Учасники слухань дійшли висновку, що питання трудової міграції має вирішуватися на основі реальних потреб економіки, із прозорими правилами та ефективним державним контролем.

Також наголошувалося, що Україні необхідно оновити демографічні дані, адже останній всеукраїнський перепис населення проводився ще у 2001 році. Без актуальної інформації про чисельність населення та трудовий потенціал державі складно формувати ефективну політику зайнятості.

Представники Міжнародної організації з міграції також застерегли, що недостатній контроль за трудовою міграцією може призводити до експлуатації працівників, порушення трудових прав та навіть ризиків торгівлі людьми.