Факт трудових відносин можна довести навіть без трудової книжки та наказу — Верховний Суд

Верховний Суд вкотре підтвердив: відсутність офіційного наказу про прийняття на роботу або запису у трудовій книжці не є безумовною підставою для відмови у визнанні трудових відносин. Головне — фактичне виконання працівником трудових функцій та наявність ознак трудових правовідносин.

Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі №293/1073/24 від 29 квітня 2026 року. Спір виник після того, як працівник, який фактично виконував зварювальні роботи на підприємстві без офіційного оформлення, отримав тяжкі травми під час виконання робіт підвищеної небезпеки.

Позивач зазначав, що працював на підприємстві з відома керівництва, виконував виробничі завдання, підпорядковувався внутрішньому трудовому розпорядку, проходив тестування на посаду та надавав документи для працевлаштування. Водночас трудовий договір офіційно оформлений не був.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, однак Верховний Суд скасував рішення апеляції та направив справу на новий розгляд.

ВС наголосив, що встановлення факту трудових відносин можливе навіть за відсутності наказу чи трудової книжки, якщо існують інші докази фактичного допуску до роботи. Суд звернув увагу на ключові ознаки трудових відносин:

— виконання працівником трудових функцій;
— підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
— забезпечення роботодавцем умов праці;
— виплата винагороди за виконану роботу.

Окремо Верховний Суд послався на концепцію прихованого працевлаштування (deemed employment), закріплену у Рекомендаціях МОП №198 «Про трудові відносини», відповідно до якої при оцінці правовідносин необхідно враховувати не лише формальні документи, а й фактичні обставини виконання роботи.

Суд також підкреслив, що апеляційний суд формально оцінив докази та не встановив характер правовідносин між сторонами — зокрема, не з’ясував, чи виконував позивач роботи на підставі цивільно-правового договору або саме трудових відносин.

Ця позиція Верховного Суду має важливе значення для працівників, які фактично працюють без належного оформлення, особливо у спорах щодо виробничих травм, страхових виплат та трудових гарантій.