Хто відповідає за шахрайські операції з карткою: нова позиція апеляційного суду

Питання відповідальності за несанкціоновані операції з банківськими картками залишається одним із найгостріших у банківських спорах. Чи повинен клієнт сплачувати кошти, якщо стверджує, що став жертвою шахрайства? Відповідь на це питання надав апеляційний суд у справі № 756/9671/24.

Суть спору

Банк звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованість за кредитним договором. Частина цієї заборгованості виникла внаслідок операцій, які клієнт заперечував — зокрема витрат за кордоном у торгових мережах та на АЗС.

Суд першої інстанції частково став на бік клієнта, визнавши, що спірні транзакції не були доведені як санкціоновані. Проте апеляція кардинально змінила підхід.

Ключова позиція суду

Апеляційний суд сформулював важливий правовий висновок:

якщо операції здійснені з використанням картки та введенням ПІН-коду — відповідальність несе клієнт.

Суд наголосив, що:

• використання картки з фізичним пред’явленням і введенням ПІН-коду свідчить про належну ідентифікацію;
• у такому випадку діє презумпція відповідальності користувача;
• саме клієнт має довести, що операції були шахрайськими.

Коли клієнт може бути звільнений від відповідальності

Суд окреслив винятки, коли банк має доводити правомірність операцій:

• якщо картка не була фізично пред’явлена;
• якщо не було електронної ідентифікації (наприклад, без ПІН-коду чи підтвердження).

У цій справі таких обставин встановлено не було.

Чому рішення першої інстанції скасували

Апеляційний суд вказав на низку недоліків у рішенні першої інстанції:

• не враховано результати перевірки міжнародної платіжної системи;
• не досліджено виписки по рахунку;
• не надано належної оцінки доказам банку;
• не враховано пояснення та матеріали правоохоронних органів.

У результаті рішення було скасовано, а позов банку — задоволено в повному обсязі.

Висновки для користувачів карток

Ця справа формує важливу практику:

• використання ПІН-коду фактично прирівнюється до підтвердження операції;
• простого заперечення недостатньо — потрібні докази шахрайства;
• відповідальність за збереження картки та ПІН-коду лежить на клієнті.

Що це означає для практики

Судова практика рухається в напрямку посилення відповідальності користувачів платіжних засобів. Для юристів це сигнал: у спорах із банками ключовим стає доказування саме факту несанкціонованого доступу, а не лише заперечення операцій.