Кадрове перезавантаження влади: чи готується Україна до виборів і навіщо Зеленський посилив вертикаль

Масштабні кадрові перестановки у владі навряд чи свідчать про швидкий старт виборчого процесу. Натомість оновлена владна конструкція може бути передусім відповіддю на ризики найближчих місяців — підготовку до зими та можливу ескалацію з боку росії. Водночас дискусія про майбутні вибори вже фактично розпочалася.

Про це в коментарі Femida.ua розповів політичний експерт Олексій Буряченко, аналізуючи останні кадрові рішення у владі.

Вибори хочуть, але провести їх зараз неможливо

На думку експерта, говорити про початок нового політичного етапу в Україні поки зарано. Повноцінний політичний цикл передбачає виборчий процес, однак сьогодні немає відповіді навіть на базове питання — коли саме українці зможуть знову піти на вибори.

При цьому політична активність у країні вже помітно зростає.

«У нас дещо дивна, специфічна ситуація під час війни: політика вже є, багато політичних акторів хочуть виборів і виборчого процесу. Але ми просто не знаємо, коли будуть наступні вибори», — зазначає експерт Олексій Буряченко.

Тобто фактична підготовка політичних гравців може розпочатися значно раніше, ніж з’явиться юридична та безпекова можливість провести голосування.

Електронні вибори можуть стати одним із головних викликів

Окреме питання — яким узагалі має бути післявоєнний виборчий процес. За словами експерта, нинішня дискусія може підштовхнути державу до активнішого опрацювання механізму електронного голосування.

Але запускати неперевірену систему одразу на президентських чи парламентських виборах було б надзвичайно ризиковано.

Систему доведеться не лише створити, а й протестувати в умовах штучно змодельованих загроз, зокрема тих, які потенційно може створити росія.

Саме тому співрозмовник Femida.ua не очікує повноцінного виборчого процесу в умовах активної фази війни або протягом найближчих місяців.

312 голосів за нового міністра оборони — важливий сигнал

Водночас останні рішення Верховної Ради продемонстрували, що парламент, попри розмови про політичну втому та внутрішні суперечності, залишається здатним консолідуватися навколо ключових питань.

Показовим стало голосування за запропоновану президентом кандидатуру нового міністра оборони — екскерівника СБУ Євгенія Хмари. Його призначення підтримали 312 народних депутатів.

Експерт називає такий результат безпрецедентним і вважає його відповіддю на частину запитань щодо спроможності нинішнього парламенту ефективно працювати.

«Парламент став сильнішим, можливо, пройшовши певний період внутрішньої трансформації», — зазначив він.

Зеленський одночасно посилив президентську вертикаль

Кадрове перезавантаження торкнулося не лише уряду. Зміни відбулися у силовому та безпековому блоці, зокрема у Службі зовнішньої розвідки та Раді національної безпеки і оборони.

Фактично йдеться про перебудову значної частини вертикалі, яка відповідатиме за ключові державні рішення у найближчий період.

Водночас міністр закордонних справ Андрій Сибіга фактично зберіг свою позицію. Як зазначає експерт, серйозних претензій до його роботи до кадрового перезавантаження не було.

У підсумку нинішня система влади стала більш консолідованою: парламент продемонстрував здатність збирати конституційну більшість, а президентська вертикаль отримала оновлену конфігурацію.

Головна причина перестановок може бути зовсім не у виборах

Саме тому кадрові рішення варто розглядати не лише крізь призму майбутніх виборів.

За оцінкою експерта, значно важливішими для влади зараз є підготовка України до зими та ризик подальшої ескалації з боку Росії.

Чим ближче осінньо-зимовий період, тим більше можуть зростати безпекові виклики. Відповідно, владі була потрібна конструкція, здатна швидко ухвалювати рішення та працювати в умовах потенційного загострення.

«Влада завершила перезавантаження. І ті завдання, які поставив Зеленський, з пріоритетами підготовки до зими та ескалації з боку російської федерації, ця конструкція може витримати найбільш ефективно», — резюмував експерт.

Таким чином, кадрове перезавантаження поки більше схоже на підготовку державного апарату до складної осені та зими, ніж на старт передвиборчої кампанії. Але сама політична дискусія про майбутні вибори вже почалася — і з наближенням моменту, коли безпекова ситуація дозволить говорити про голосування предметно, вона лише посилюватиметься.