Польща і Німеччина посперечалися за €6,6 млрд для України: що відбувається навколо Європейського фонду миру

post-img

2 хв читати

У Європейському Союзі загострилася дискусія щодо подальшого використання 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру (EPF), доступ до яких вдалося відновити після того, як Угорщина зняла багаторічне вето на виплати.

Причиною суперечки стали різні підходи держав-членів до того, як саме мають бути використані ці кошти. Німеччина наполягає на тому, щоб усі розблоковані гроші були спрямовані безпосередньо на підтримку України. Натомість Польща вимагає повного відшкодування витрат за вже передане Києву озброєння.

Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик заявив, що Варшава розраховує отримати компенсацію у розмірі близько 450 млн євро за військову допомогу, надану Україні.

«Ці гроші – це наші гроші», – наголосив польський посадовець, додавши, що скорочення компенсацій означатиме менше фінансування для модернізації польської армії.

Своєю чергою, у Берліні переконані, що кошти фонду мають працювати насамперед на посилення обороноздатності України. Заступник міністра оборони Німеччини Себастіан Гартманн закликав спрямувати всі невикористані ресурси фонду на підтримку Києва, підкресливши, що Європейський фонд миру створювався як механізм солідарності між державами ЄС.

Компромісний варіант запропонувала висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. Її план передбачає часткове відшкодування витрат країнам-членам, фінансування навчальної місії для українських військових, а також спільні закупівлі озброєння для України. Проте Польща категорично не підтримує такий підхід.

Подібну позицію до Варшави займає і Словаччина, яка також вимагає повного повернення коштів за передану Україні зброю. Водночас Німеччину підтримують скандинавські держави, а Франція схиляється до компромісного варіанту, запропонованого Каллас.

Наразі питання винесене на подальші технічні консультації між державами-членами ЄС. Після цього його мають розглянути посли країн Євросоюзу.

Попри розбіжності щодо механізму розподілу коштів, усі сторони підтверджують необхідність продовження військової підтримки України та збереження європейської солідарності перед обличчям російської агресії.