Смертельні челенджі та небезпечні тренди: в Україні пропонують посилити захист дітей у мережі

Смартфони та соціальні мережі стали невід’ємною частиною життя сучасних дітей і підлітків. Однак разом із новими можливостями цифрове середовище створило низку небезпек — від кібербулінгу та сексуального шантажу до смертельних челенджів і втягнення неповнолітніх у диверсійну діяльність.

За окремими оцінками, близько 25% дітей стикалися в інтернеті із закликами виконувати небезпечні або принизливі дії, замасковані під «ігри» чи популярні тренди.

Особливу роль у поширенні такого контенту відіграють алгоритми рекомендацій соціальних платформ. Вони аналізують поведінку користувачів та пропонують відео й публікації, здатні максимально довго утримувати їхню увагу.

Для дітей і підлітків, у яких критичне мислення, емоційна саморегуляція та здатність оцінювати ризики ще формуються, подібний механізм може створювати серйозну загрозу.

В Україні пропонують законодавчо визначити «деструктивні інтернет-тренди»

У Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти — №15395 та №15396, спрямовані на протидію небезпечним інтернет-трендам серед дітей.

Законопроєкт №15395 передбачає внесення змін до законів «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту».

Документ пропонує запровадити поняття «деструктивний інтернет-тренд (гра)». Під ним розумітиметься масова модель поведінки в інтернеті, яка спонукає учнів до дій, що можуть загрожувати їхньому життю, фізичному чи ментальному здоров’ю або людській гідності.

При цьому такі тренди пропонують відмежувати від булінгу. На відміну від цькування конкретної особи, небезпечні онлайн-ігри можуть бути спрямовані на масове залучення дітей до ризикованої поведінки.

Директори та вчителі отримають нові обов’язки

Законодавча ініціатива передбачає посилення відповідальності адміністрацій навчальних закладів.

Директор школи має забезпечувати виявлення та припинення участі учнів у небезпечних інтернет-іграх. Відповідні заходи поширюватимуться не лише на територію навчального закладу, а й на дистанційне навчання та використання офіційних інформаційних ресурсів школи.

Вчителів планують зобов’язати проводити роз’яснювальну роботу з учнями та невідкладно повідомляти керівництво про виявлені факти участі дітей у деструктивних трендах.

Також у школах пропонують прямо заборонити використання території та офіційних ресурсів закладу для фото- і відеозйомки небезпечних челенджів з метою їх подальшого поширення в інтернеті.

Штрафи для учасників та батьків

Законопроєкт №15396 пропонує доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 173-3.

За залучення або примушування людини до участі у деструктивних інтернет-іграх пропонується встановити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 850 до 1700 гривень. Альтернативним покаранням можуть стати громадські роботи.

Якщо такі дії вчинить особа, яка не досягла 16 років, адміністративну відповідальність можуть нести її батьки або законні представники.

Окрему відповідальність пропонують запровадити для керівників навчальних закладів.

За неповідомлення поліції про виявлені факти участі учнів у небезпечних трендах директору може загрожувати штраф від 1700 до 3400 гривень або виправні роботи.

Автори ініціативи вважають, що такі норми мають зменшити кількість випадків, коли школи приховують небезпечні інциденти через побоювання за репутацію закладу.

Від смертельних ігор до диверсій: які загрози чатують на дітей у мережі

Сучасні цифрові загрози для неповнолітніх можна умовно розділити на кілька основних категорій.

Серед них — суїцидальні та самоушкоджуючі спільноти, які використовують психологічний тиск, маніпуляції та шантаж.

Іншу небезпеку становлять вірусні челенджі, що спонукають дітей виконувати ризиковані завдання заради переглядів та популярності у соціальних мережах.

Поширеними залишаються кібербулінг, хейтинг та доксинг — систематичне онлайн-цькування і незаконне поширення персональних даних.

Окремим видом цифрового злочину є сексторшн — сексуальний шантаж, під час якого зловмисники погрожують оприлюднити інтимні фото або відео та вимагають гроші.

Однією з найбільш небезпечних загроз для України стала радикалізація неповнолітніх та їхнє втягнення у протиправну діяльність.

Через Telegram та інші цифрові платформи російські спецслужби можуть вербувати підлітків для підпалів автомобілів військовослужбовців, пошкодження об’єктів залізничної інфраструктури та інших диверсій.

Чи можуть соцмережі відповідати за небезпечні алгоритми

Проблема впливу соціальних мереж на дітей активно обговорюється і в інших країнах.

Тривалий час у США онлайн-платформи мали широкий юридичний захист від відповідальності за контент, який публікують користувачі. Однак останні судові процеси дедалі частіше порушують питання відповідальності самих алгоритмів рекомендацій.

Ключове питання полягає у тому, чи може платформа вважатися лише «майданчиком», якщо її алгоритм самостійно рекомендує дитині небезпечний контент.

У різних країнах вже розглядаються справи, пов’язані з впливом соціальних мереж на психічне здоров’я неповнолітніх та поширенням смертельно небезпечних челенджів.

Школи та батьки також подають позови проти технологічних компаній, звинувачуючи їх у створенні механізмів, які формують цифрову залежність у дітей.

Захист дітей чи цензура

Водночас державне регулювання інтернет-простору створює складну правову дилему.

З одного боку, держава зобов’язана захищати життя та здоров’я неповнолітніх. З іншого — боротьба з небезпечним контентом не повинна перетворитися на інструмент обмеження свободи слова.

Саме тому поняття «деструктивного інтернет-тренду» має бути максимально чітким та юридично визначеним.

Нові цифрові реалії також створюють виклики для кримінального права. Зловмисник може діяти анонімно, перебувати за межами України та використовувати чат-боти, стріми, відео або гіперпосилання для втягнення дітей у небезпечну діяльність.

За таких умов традиційні механізми розслідування та кримінально-правової кваліфікації потребують адаптації.

Законопроєкти №15395 та №15396 можуть стати першим кроком до формування в Україні комплексної системи захисту дітей від цифрових загроз. Водночас ефективність нових норм залежатиме не лише від штрафів, а й від цифрової грамотності батьків, підготовки педагогів та здатності правоохоронних органів оперативно реагувати на загрози у кіберпросторі.