Суди можуть зобов’язати проводити засідання онлайн: у Раді пропонують нові правила відеоконференцій

Верховна Рада розглядає законопроєкт №15446, який має суттєво змінити порядок проведення судових засідань у режимі відеоконференції. Документ пропонує зробити дистанційну участь сторін не правом суду, а його обов’язком за умови своєчасного подання відповідної заяви та наявності технічної можливості.

Автори ініціативи наголошують, що в умовах воєнного стану доступ до правосуддя залежить не лише від законодавчих гарантій, а й від можливості безпечно брати участь у судових засіданнях.

Чому пропонують змінити закон

Наразі цивільне, господарське та адміністративне процесуальне законодавство передбачає можливість участі в судовому засіданні через відеоконференцію. Водночас рішення про її проведення залишається на розсуд суду.

За словами авторів законопроєкту, на практиці це призводить до ситуацій, коли суди відмовляють у проведенні онлайн-засідань, посилаючись на відсутність прямого законодавчого обов’язку забезпечити такий формат.

Законопроєкт пропонує змінити статті 212 Цивільного процесуального кодексу, 197 Господарського процесуального кодексу та 195 Кодексу адміністративного судочинства України, замінивши дискреційне право суду імперативною нормою.

Коли суд зможе відмовити

Документ передбачає вичерпний перелік випадків, коли проведення засідання в режимі відеоконференції може бути неможливим.

Відмова допускається лише якщо:

• у суді відсутня технічна можливість або обладнання є несправним;
• суд визнав особисту присутність учасника обов’язковою;
• заява про проведення відеоконференції подана з порушенням процесуальних строків або вимог (зокрема, менш ніж за п’ять днів до засідання).

При цьому інформацію про наявність або відсутність технічної можливості суд повинен зазначати вже в ухвалі про відкриття провадження.

Як проходитимуть онлайн-засідання

Як і зараз, учасники процесу зможуть долучатися до засідання:

• із приміщення іншого суду;
• поза межами суду, використовуючи власний комп’ютер, планшет чи смартфон.

Підтвердження особи здійснюватиметься за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Якщо його немає, застосовуватимуться інші способи ідентифікації, передбачені законодавством.

Усі засідання в режимі відеоконференції обов’язково фіксуватимуться аудіо- та відеозаписом, який долучатиметься до матеріалів справи.

Хто нестиме відповідальність за технічні проблеми

Законопроєкт зберігає чинний порядок розподілу технічних ризиків.

Якщо учасник бере участь у засіданні з використанням власних технічних засобів, саме він відповідатиме за можливі перебої зі зв’язком, несправність обладнання чи відсутність доступу до інтернету.

Водночас якщо технічна проблема виникне з боку суду після призначення відеоконференції, відповідальність на учасника процесу не покладатиметься.

Що зміниться після ухвалення закону

У разі прийняття законопроєкту суди будуть зобов’язані забезпечувати дистанційну участь сторін за їхньою заявою, якщо для цього є технічні можливості та дотримані процесуальні вимоги.

Автори документа вважають, що такі зміни допоможуть уніфікувати правила проведення відеоконференцій у цивільному, господарському та адміністративному судочинстві, зменшать кількість необґрунтованих відмов та зроблять доступ до правосуддя більш зручним і безпечним, особливо в умовах воєнного стану.