В Україні хочуть запровадити кримінальну відповідальність за шахрайство з використанням штучного інтелекту та дипфейків
/ 6 Липня 2026 17:12
3 хв читати
У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15379, який пропонує вперше на законодавчому рівні визначити використання систем штучного інтелекту та технології дипфейк як спосіб вчинення шахрайства. У разі ухвалення документа за такі злочини, як і раніше, передбачатиметься покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Ініціатива покликана адаптувати кримінальне законодавство до сучасних кіберзагроз, адже дедалі більше шахрайських схем базуються на використанні генеративного штучного інтелекту, підроблених голосів, відео та інших цифрових технологій.
Що пропонує законопроєкт
Документ передбачає внесення змін до статті 190 Кримінального кодексу України («Шахрайство»).
Зокрема, автори законопроєкту пропонують замінити застаріле формулювання про використання «електронно-обчислювальної техніки» на сучасніше поняття — використання інформаційно-комунікаційних систем або систем штучного інтелекту.
Таким чином законодавство вперше прямо враховуватиме новітні цифрові технології як можливий інструмент вчинення шахрайських дій.
Дипфейки вперше визначать у Кримінальному кодексі
Ще однією важливою новелою стане поява у Кримінальному кодексі визначення систем штучного інтелекту.
Йдеться про технології, здатні:
- створювати текстовий, аудіо- та відеоконтент;
- генерувати прогнози або рекомендації;
- імітувати результати людської інтелектуальної діяльності.
Окремо законопроєкт визначає поняття дипфейків — технологій, що дозволяють створювати підроблені:
- обличчя;
- голос;
- текст;
- відеозаписи.
Саме такі технології дедалі частіше використовуються під час телефонних та інтернет-шахрайств.
Покарання не зміниться
Попри розширення способів вчинення злочину, санкція статті залишиться без змін.
За шахрайство, вчинене із використанням інформаційно-комунікаційних систем або систем штучного інтелекту, передбачатиметься покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Чому виникла необхідність змін
Необхідність оновлення кримінального законодавства автори законопроєкту пояснюють стрімким поширенням цифрового шахрайства.
За даними Офісу Генерального прокурора, протягом 2025 року в Україні було відкрито 48 871 кримінальне провадження за статтею 190 Кримінального кодексу України.
Хоча цей показник дещо нижчий, ніж у 2023–2024 роках, він майже удвічі перевищує рівень шахрайств, який фіксувався до початку повномасштабної війни.
Майже всі карткові шахрайства відбуваються онлайн
За статистикою Національного банку України:
- 83% усіх шахрайських операцій із банківськими картками здійснюються через інтернет;
- загальна сума збитків від кібершахрайства у 2025 році становила 1,4 млрд гривень;
- це на 24% більше, ніж роком раніше;
- середній розмір однієї шахрайської операції зріс до 5 536 гривень, що приблизно на 30% перевищує попередній показник.
Крім того, за результатами соціологічних досліджень:
- близько 23% українців уже стикалися зі шахрайськими схемами із застосуванням штучного інтелекту;
- 35% дорослих отримували фейковий контент, створений ШІ, зокрема підроблені голосові повідомлення, відео з «родичами», «керівниками» або рекламу фальшивих інвестиційних платформ.
Коли можуть запрацювати нові правила
У разі ухвалення Верховною Радою та підписання Президентом закон набере чинності наступного дня після його офіційного опублікування.
Після цього Кабінет Міністрів України матиме один місяць для приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність до нового законодавства.
Також планується залучення спеціалістів у сфері кібербезпеки та цифрової експертизи для аналізу контенту, створеного із застосуванням штучного інтелекту, під час розслідування кримінальних проваджень.
У разі прийняття законопроєкту №15379 Україна зробить ще один крок до адаптації кримінального законодавства до сучасних технологічних викликів та боротьби зі зростаючою кількістю шахрайств, у яких використовуються можливості штучного інтелекту.