Верховний Суд пояснив, коли співпраця між ФОП може вважатися прихованими трудовими відносинами
/ 29 Травня 2026 17:25
2 хв читати
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив важливе проміжне рішення у справі щодо можливого прихованого працевлаштування між двома фізичними особами-підприємцями.
Предметом спору став штраф у розмірі 240 тисяч гривень, накладений на підприємця за допуск особи до роботи без оформлення трудового договору. Справа №280/10418/24 уже привернула увагу бізнесу, адже стосується поширеної моделі співпраці між ФОП.
Податкова перевірка та штраф від Держпраці
Як встановили суди, ГУ ДПС у Києві проводило фактичну перевірку інтернет-магазину підприємця. Під час перевірки працівниця торгової точки пояснила, що працює консультантом за графіком, підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку та проходила інструктаж з охорони праці.
Водночас власниця бізнесу стверджувала, що жінка також зареєстрована як ФОП і співпрацює на підставі договору про спільну діяльність.
Однак у Держпраці дійшли висновку, що фактично йдеться про трудові відносини, замасковані під співпрацю між підприємцями, та наклали штраф.
Верховний Суд: закон має пріоритет над підзаконними актами
Суд першої інстанції скасував штраф, а апеляція вказала, що акт перевірки податкової не може бути достатньою підставою для санкцій з боку Держпраці. Проте Верховний Суд не погодився з таким підходом та направив справу на новий розгляд.
У своєму рішенні Верховний Суд наголосив, що податкові органи мають право здійснювати контроль за дотриманням трудового законодавства, а акти фактичних перевірок можуть бути належними доказами у справах про неоформлену працю.
Окремо судді звернули увагу на принцип пріоритету закону над урядовими постановами. Суд зазначив, що навіть відсутність окремого підзаконного порядку не скасовує повноважень, прямо передбачених Кодексом законів про працю України.
Суд перевірить реальний характер співпраці між ФОП
Верховний Суд також підкреслив, що сама наявність договору між двома ФОП не виключає можливості існування трудових відносин.
Для оцінки суд має враховувати фактичні обставини: графік роботи, підпорядкування внутрішньому розпорядку, характер виконуваних функцій, участь сторін у договорах оренди, закупівлі товарів та організації бізнесу.
Судді звернули увагу, що в цій справі більшість господарських договорів укладала лише одна сторона, тоді як інший ФОП фактично виконував функції продавця-консультанта.
Таким чином, Верховний Суд фактично підтвердив курс на посилення контролю за схемами оформлення працівників через ФОП-моделі та наголосив на необхідності перевіряти реальний зміст правовідносин між сторонами.