Звільнення зі служби під час воєнного стану: хто має право та як подати рапорт

post-img

3 хв читати

Воєнний стан не скасовує права на звільнення за сімейними обставинами

Під час дії воєнного стану в Україні перелік підстав для звільнення з військової служби залишається обмеженим. Водночас закон передбачає низку сімейних обставин, за яких військовослужбовці можуть бути звільнені зі служби.

Йдеться, зокрема, про вагітність, догляд за дітьми або членами родини, опіку над особами з інвалідністю, а також загибель чи зникнення безвісти близьких родичів.

Коли можуть звільнити через вагітність або догляд за дитиною

Право на звільнення мають військовослужбовиці:

  • у зв’язку з вагітністю;
  • під час перебування у відпустці для догляду за дитиною до трьох років;
  • якщо дитина потребує домашнього догляду — до шести років за наявності медичного висновку.

Також підставою для звільнення є ситуація, коли обоє з подружжя проходять військову службу та мають дитину віком до 18 років. У такому випадку право на звільнення може отримати один із батьків.

Багатодітні батьки та особи, які самостійно виховують дітей

Закон дозволяє звільнення зі служби військовослужбовцям, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Водночас така підстава діє лише за відсутності заборгованості зі сплати аліментів, що перевищує суму платежів за три місяці.

Окремо право на звільнення мають особи, які самостійно виховують дитину. Це стосується випадків, коли інший із батьків помер, зник безвісти, позбавлений батьківських прав або відсутній з інших законних підстав.

Опіка, усиновлення та виховання дітей з інвалідністю

Підставою для звільнення також є:

  • усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
  • статус опікуна, піклувальника, прийомного батька чи батька-вихователя;
  • самостійне виховання дитини з інвалідністю;
  • утримання повнолітньої дитини з інвалідністю I або II групи.

Крім того, звільнення можливе у разі догляду за дитиною з тяжкими захворюваннями, зокрема онкологічними хворобами, ДЦП, цукровим діабетом I типу, тяжкими ураженнями нервової системи або у випадках потреби трансплантації чи паліативної допомоги.

Хто має право на звільнення через догляд за родичами

Право на звільнення мають військовослужбовці, які здійснюють постійний догляд за:

  • чоловіком або дружиною з інвалідністю I чи II групи;
  • чоловіком або дружиною з інвалідністю III групи у випадках тяжких захворювань;
  • батьками або батьками подружжя з інвалідністю I чи II групи;
  • недієздатною особою, над якою встановлено опіку;
  • членом сім’ї другого ступеня споріднення з інвалідністю I або II групи, якщо немає інших осіб, здатних здійснювати догляд.

Загибель або зникнення безвісти близьких — окрема підстава для звільнення

Військовослужбовець також може бути звільнений зі служби, якщо його близькі родичі загинули або зникли безвісти під час участі в АТО, ООС чи під час відсічі збройної агресії рф проти України.

Окремою підставою є присвоєння родичу звання Героя України посмертно за участь у Революції Гідності.

Як подати рапорт на звільнення

Для звільнення військовослужбовець має подати рапорт та документи, які підтверджують відповідні обставини.

У рапорті необхідно зазначити:

  • підставу звільнення;
  • інформацію про бажання або небажання проходити службу у військовому резерві;
  • назву ТЦК та СП, до якого повинна бути направлена особова справа.

Які документи необхідно додати

Залежно від підстави можуть знадобитися:

  • свідоцтва про народження дітей;
  • медичні довідки та висновки;
  • висновок лікарсько-консультативної комісії;
  • документи про інвалідність;
  • медичний висновок про вагітність;
  • рішення суду або органів опіки та піклування.

Скільки часу мають розглядати рапорт

Командир зобов’язаний розглянути рапорт невідкладно, але не пізніше ніж через 48 годин після подання.

Після цього видається наказ про звільнення або про відмову.

Що робити у разі відмови

Якщо військовослужбовцю відмовили у звільненні, рішення можна оскаржити.

Зробити це можливо:

  • у досудовому порядку — через скаргу вищому командуванню, Генеральному штабу або Міністерству оборони;
  • у судовому порядку — шляхом звернення до окружного адміністративного суду.