«New generation» адвокатів: як змінюються стандарти захисту у кримінальному провадженні

Олександр Зайцев, адвокат, радник Grain Law Firm

8 жовтня 2026 року правники України відзначають професійне свято — 29-й День юриста, встановлений Указом Президента України № 1022/97 від 16 вересня 1997 року. З цієї нагоди вважаю за доречне присвятити свою статтю новому поколінню адвокатів, які сьогодні здійснюють захист підозрюваних, обвинувачених та засуджених у кримінальних провадженнях.

Насамперед пропоную зосередитися на молодому поколінні адвокатів, які розпочали свій довгий і тернистий шлях в адвокатурі одразу після завершення навчання у закладах вищої юридичної освіти. Останніми роками таких адвокатів в Україні стає дедалі більше, і саме вони продовжують формувати нові тенденції та стандарти надання правничої допомоги Клієнту, зокрема здійснюючи захист у кримінальних провадженнях.

Проте в жодному випадку не слід сприймати цей матеріал як «маніфест» нової генерації адвокатури України, оскільки досвідчені та авторитетні адвокати, які утвердилися як стовпи адвокатури, залишаються незамінними наставниками та координаторами для молодих адвокатів, які щодня переймають їхній безцінний досвід та опановують найважливіші hard та soft skills.

Натомість, спираючись на власні спостереження за розвитком юридичного ринку, пропоную в цьому матеріалі окреслити ключові зміни, яких зазнає сучасна молода адвокатура.

Нові підходи та переваги

Показовою ознакою молодих фахівців, які сьогодні формують нове покоління адвокатів, є те, що в більшості випадків це ще вчорашні студенти закладів вищої юридичної освіти, які одразу прийшли в адвокатуру на посади юриста та/або помічника адвоката, не маючи попереднього досвіду роботи у правоохоронних, судових та інших державних органах.

Раніше поширеною практикою було те, що в адвокатуру переходили колишні слідчі та прокурори, судді, які вже тривалий час працювали у правоохоронних органах, маючи значний досвід здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень та підтримання державного обвинувачення у судах. І якщо у 2000-х та навіть 2010-х роках наявність такого бекграунду та досвіду роботи в правоохоронних органах у адвоката вважалася безумовною перевагою під час здійснення захисту Клієнта у кримінальному провадженні, то останніми роками ця тенденція поступово змінюється на діаметрально протилежну.

Нові підходи до збирання доказів органами досудового розслідування та їх подальшого використання під час судового розгляду вимагають від адвоката гнучкого й комплексного підходу до їх аналізу, а також системного та структурованого аналітичного мислення, особливо у кримінальних провадженнях, підслідних Національному антикорупційному бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Саме тому молода генерація адвокатів, які не зазнали так званої професійної деформації внаслідок тривалої роботи в органах слідства чи прокуратури, демонструє гнучкий, аналітичний та всебічний підхід до захисту, за якого на правову проблему, з якою стикається людина, можна подивитися під різними кутами, у тому числі неочевидними, та запропонувати Клієнту нестандартну й водночас ефективну стратегію захисту від висунутого обвинувачення.

Хай хто що заперечує, але робота у правоохоронних органах, зокрема слідча діяльність, як правило, формує звичку діяти за давно напрацьованими алгоритмами та усталеними шаблонами.

Водночас зовсім інша ситуація, коли молодий помічник адвоката з перших днів своєї роботи вчиться креативно мислити, шукати нестандартні підходи до вирішення правових проблем та будувати власну стратегію захисту, що безпосередньо впливає на його подальший професійний розвиток. Коли такий помічник адвоката отримує адвокатське свідоцтво одночасно з адвокатом, який ще нещодавно працював у слідстві, – не виключено, що на перших етапах саме вчорашній помічник матиме перевагу в ефективності та якості здійснення захисту Клієнта.

Візуалізація правової позиції

Також яскравим патерном сучасної генерації адвокатів є впровадження візуальних та ілюстративних підходів під час здійснення захисту Клієнта у судовому засіданні: чи то розгляд питання про застосування запобіжного заходу, чи судовий розгляд обвинувачення по суті.

Як правило, безпосередня участь захисника у судовому засіданні традиційно відбувається у вербально-документальному форматі.

Втім, останніми роками адвокати дедалі частіше використовують додаткові інструменти для донесення до суду своєї правової позиції захисту, зокрема таблиці, схеми, візуальні матеріали, демонстраційні експерименти та безпосереднє представлення суду певних предметів, пов’язаних з обставинами кримінального провадження.

Такий творчий та неординарний підхід значно полегшує сприйняття судом великого обсягу інформації, зокрема щодо розрахунків, корпоративної структури, руху транзакцій, хронології подій тощо. Адже поряд зі слуховим сприйняттям інформації залучається також зорове сприйняття, завдяки чому складні за змістом обставини стають більш зрозумілими, а правова позиція захисту краще запам’ятовується.

Штучний інтелект — користь чи ризики?

Іншою помітною ознакою зміни сучасних стандартів захисту клієнтів у кримінальних провадженнях молодим поколінням адвокатів є дедалі активніше використання у практичній діяльності інструментів штучного інтелекту, таких як Claude, Gemini, ChatGPT, Grok тощо, вибір яких кожен адвокат здійснює залежно від власних потреб та критеріїв.

Разом із тим не можна не відзначити, що більшість адвокатів, які вже роками або навіть десятками років працюють у професії, так само почали активно використовувати у своїй роботі ШІ, що свідчить про універсальність та високу ефективність цього інструменту серед сучасної адвокатської спільноти незалежно від покоління.

У цьому випадку йдеться про використання вказаних інструментів як зручного та ефективного засобу пошуку релевантної судової практики національних судів, зокрема Верховного Суду, практики Європейського суду з прав людини, а також спеціального та вузькогалузевого законодавства.

Вказана опція значно полегшує та прискорює роботу адвоката під час формування правової позиції та підготовки процесуальних документів. Зокрема, за її допомогою можна оперативно опрацьовувати правові висновки ВС щодо конкретних питань правозастосування, а також структуровано викладати норми спеціального законодавства, що регулюють спірні правовідносини, які стали предметом відповідного кримінального провадження.

Водночас закликаю всіх адвокатів, які використовують штучний інтелект саме з цією метою, завжди перевіряти достовірність наведеної судової практики та положень законодавства за офіційними джерелами та державними реєстрами, адже всім давно відомо, що ШІ інколи генерує інформацію, яка насправді не існує та/або ніколи не існувала.

Не можна також не підкреслити корисність ШІ у здійсненні глибокої аналітичної роботи під час опрацювання об’ємних за обсягом документів та/або матеріалів кримінального провадження на предмет виявлення невідповідностей, суперечностей, збігів тощо, що в цілому можна робити самостійно та вручну, як це і відбувалося протягом попередніх десятиліть.

Втім, використання для таких завдань штучного інтелекту значно спрощує та прискорює виконання більш глобальних і стратегічних завдань.

Також ШІ є корисним помічником для адвоката під час редагування готових процесуальних документів, зокрема для перевірки граматики, пунктуації, стилістики тощо.

Проте в жодному випадку не підтримую поширену сьогодні серед адвокатів, а особливо їхніх помічників, практику написання процесуальних документів виключно за допомогою штучного інтелекту на основі заданих йому промптів. Такий підхід до підготовки документів не лише гальмує професійний розвиток та поступово призводить до професійної стагнації, а й може негативно вплинути на подальшу стратегію захисту клієнта у кримінальному провадженні, особливо під час вирішення питань, від яких безпосередньо залежать свобода людини, її подальша доля, а також майнові та інші наслідки для неї та її родини.

Тому закликаю молодих адвокатів добровільно не дозволяти штучному інтелекту замінювати себе та завжди пам’ятати про високий ступінь відповідальності за права і свободи свого клієнта, а також про негативні наслідки, які можуть настати у разі бездумного застосування ШІ під час здійснення захисту в кримінальному провадженні.

Якість послуг та професійна культура

На завершення вважаю за необхідне окремо акцентувати увагу на зміні стандартів якості юридичних послуг та підвищенні рівня культури взаємодії молодих адвокатів із судом і процесуальними опонентами.

Сьогодні адвокати, які є представниками нової генерації, все більше усвідомлюють важливість надання саме якісних юридичних послуг, оскільки здійснення захисту Клієнта у кримінальному провадженні на підставі укладеного договору про надання правничої допомоги є такою самою послугою, як і будь-яка інша послуга у сфері обслуговування. І, звичайно, як і при отриманні будь-якої іншої оплатної послуги, ми завжди очікуємо, що вона буде надана якісно.

Так само і адвокати в реаліях сучасного конкурентного юридичного ринку чітко розуміють: недостатньо просто виконувати свою роботу в інтересах Клієнта, необхідно виконувати її якісно, на що, відповідно, розраховує Клієнт, коли звертається за юридичними послугами до конкретного адвоката.

Усвідомлення та впровадження таких стандартів здійснення захисту Клієнта у кримінальному провадженні змінює правила гри на юридичному ринку, які свідомо приймаються сучасним поколінням адвокатів.

Аналогічно можна підкреслити зростання рівня професійної культури у взаємодії молодих адвокатів із представниками правоохоронних, судових та інших державних органів, наближеного до європейських стандартів і практик.

Першочергово йдеться про зміну професійної моделі комунікації, оскільки раніше взаємодія адвоката з представниками державних органів нерідко будувалася на принципі жорсткої конфронтації, коли сама по собі категоричність позиції сприймалася як ознака принциповості та професійності.

Сучасний підхід поступово змінює цю парадигму: професійність адвоката дедалі більше проявляється не у гучності висловлювань чи конфліктності поведінки, а у здатності аргументовано відстоювати позицію, зберігаючи належний рівень комунікації та поваги до процесуальних опонентів.

Водночас підвищення культури професійної взаємодії жодним чином не означає відмову від принциповості чи готовності адвоката принципово відстоювати інтереси Клієнта. Навпаки, нове покоління молодих адвокатів вміє поєднувати принциповість із коректністю, а гостру правову позицію — з належною формою її донесення.

При цьому професійна культура є невід’ємною складовою якості правничої допомоги. Клієнт оцінює роботу адвоката не лише за результатом судового засідання, а й за тим, наскільки впевнено, коректно та професійно його захисник комунікує із судом, прокурором, слідчим та іншими учасниками кримінального провадження.

Зрештою, саме такі зміни поступово формують нову культуру адвокатури, у якій професійність визначається не лише знанням законодавства та здатністю побудувати ефективну стратегію захисту, а й умінням комунікувати, використовувати сучасні технології, критично мислити та відповідати очікуванням Клієнта.

Таким чином, сучасне молоде покоління адвокатів поступово формує нові стандарти здійснення захисту в кримінальних провадженнях, в основу яких покладено не лише ґрунтовне знання законодавства та судової практики, а й аналітичне та критичне мислення, здатність знаходити нестандартні рішення, використання сучасних технологій та інструментів штучного інтелекту, візуалізацію правової позиції, а також високий рівень професійної та комунікаційної культури.

Водночас нова генерація адвокатів не скасовує напрацювань попередніх поколінь, а, навпаки, розвиває їх, поєднуючи безцінний практичний досвід професійних адвокатів із сучасними підходами до здійснення захисту.

Саме таке поєднання досвіду, професійної майстерності, сучасних технологій та нових підходів до роботи, на моє переконання, і визначатиме подальший розвиток нового покоління адвокатури України.